Управління територіальним плануванням житлових масивів із визначенням потреб у спорудах цивільного захисту в контексті сталого розвитку

Abstract

У статті розглядаються методи управління територіальним плануванням житлових районів та визначення потреби в захисних спорудах цивільного захисту в контексті сталого розвитку міського будівництва. Автори аналізують основні вимоги законодавчої бази щодо створення фонду цивільних захисних споруд, надають рекомендації щодо визначення об’єктів будівництва, придатних для включення до фонду цивільних захисних споруд як простих укриттів та споруд подвійного призначення, а також щодо їх підготовки.Основні рекомендації щодо визначення об’єктів будівництва, які можуть бути включені до фонду споруд цивільної оборони як найпростіші укриття, включають: аналіз захисних властивостей огороджувальних конструкцій від зовнішнього іонізуючого випромінювання або повітряних ударних хвиль; аналіз місткості (геометричних розмірів) споруд цивільної оборони; аналіз розташування споруд цивільної оборони щодо місць роботи або проживання; аналіз наявності інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація та водовідведення); аналіз наявності комунальних послуг (водопостачання, каналізація та водовідведення). Автори формулюють принципи просторового розташування укриттів цивільного захисту та пропонують алгоритм визначення потреби в таких укриттях. Автори також пропонують концептуальну модель безпекоорієнтованого управління територіальним плануванням житлових районів з визначенням потреби в спорудах цивільного захисту. Підкреслюється, що місцеве самоврядування повинно періодично проводити інвентаризацію існуючого фонду укриттів цивільного захисту; визначати потребу в фонді ; задовольняти потреби фонду; розподіляти населення по існуючих спорудах фонду з урахуванням їх місткості, стану готовності та розташування на місцевості (допустимих радіусів доступності населення від місць знаходження до укриттів) тощо.