Адаптивний потенціал гороху зимуючого в контексті біологічних особливостей та технологій вирощування

Abstract

радиційної культури у зв’язку зі зростаючим впливом кліматичних змін на агровироб- ництво України. Особливу увагу приділено аналізу біологічних особливостей цієї форми гороху, що поєднує риси ярого та озимого типів, а також її потенціалу щодо підвищення ефективності землеробства в умовах посух та нестабільних зим. У сучасних агрокліматичних умовах України зростає інтерес до удосконалення техно- логій вирощування альтернативних форм традиційних культур, зокрема гороху. Одним із перспективних напрямів є впровадження зимуючих форм гороху, які здатні розпочинати вегетацію раніше та ефективніше використовувати вологу зимово-весняного періоду. Це відкриває нові можливості для підвищення врожайності, адаптації до змін клімату та оптимізації виробничих процесів у рослинництві. У статті досліджено порівняльні характеристики ярого, зимуючого та озимого гороху, зокрема їх стійкість до низьких температур, тривалість вегетаційного періоду, морфоло- гічні особливості та господарське значення. Визначено, що зимуюча форма має проміжне положення між ярим і озимим горохом, вирізняється середнім рівнем морозостійкості та вимагає ретельного підбору строків сівби й агротехнічних заходів для успішної перезимівлі. Особливу увагу приділено агротехнологічним аспектам вирощування зимуючого гороху – передпосівній обробці насіння, застосуванню мікробіологічних та антистресо- вих препаратів, системі живлення й захисту, а також адаптованим методам обробітку