Abstract:
Вихід зерна з качанів кукурудзи формується за комплексного впливу генетичного потенціалу гібридів, густоти стояння рослин та позакореневих підживлень мікродобривами. Найвищі значення показника у розрізі досліджуваних гібридів забезпечили ДКС 4109 (ФАО 320) і ДКС 4712 (ФАО 370). Зі збільшенням густоти стояння рослин вихід зерна мав тенденцію до зниження, що обумовлено посиленням конкуренції між рослинами за воду, світло та елементи живлення. Проведення позакореневих підживлень, особливо мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза, навпаки, сприяло збільшенню досліджуваного показника. Максимальний у досліді вихід зерна (82,6–83,2%) забезпечили варіанти вирощування гібридів ДКС 4109 та ДКС 4712 за густоти стояння рослин 55 тис./га та дворазового підживлення посівів мікродобривом Аміно Ультра Кукурудза. Отримані результати обґрунтовують доцільність добору високопродуктивних гібридів, оптимізації густоти посівів і використання мікродобрив як важливих елементів технології вирощування кукурудзи з метою підвищення ефективності зерновиробництва.
