Вплив генотипових та паратипових факторів на молочну продуктивність корів

Abstract

У статті розглянуто вивчення впливу паратипових та генотипових чинників на молочну продуктивність корів в умовах господарства Херсонської області. Встановлено, що тварини, які народилися восени, мали вищі надої за першу, другу та третю лактації порівняно з ровесницями, народженими в інші пори року, і становили 7967,4 кг, 85536,9 кг і 8868,6 кг відповідно. Перевага осінніх тварин за надоєм, порівняно з тими, що народжені весною, була в межах 4,1…10,5%, влітку – 6,6….11,1%. Дисперсійним аналізом однофакторних комплексів встановлено достовірну (Р<0,01) силу впливу сезону народження та отелення первісток на надій та інтенсивність молоковіддачі однакового рівня (6,00….6,17%). Вплив інших факторів був вагомим і становив 93,8…94,0%. Найвищою молочною продуктивністю характеризувались корови голштинської породи, що належать до лінії Чіфа. Середній надій третьої лактації по групі корів склав 9954,5 кг, і перевищував цей показник інших ліній в межах даної породи на 510,9….1363,2 кг (Р<0,05). Найбільшу різницю у продуктивності голштинської породи корів над українською чорно-рябою встановлено серед тварин лінії Валіанта, надій був більшим на 1431,5 кг або 17,9%. Перевага за надоєм різних порід ліній Старбака та Чіфа була на рівні 13,1% і 14,5%. Стосовно української чорно-рябої молочної породи, серед досліджених ліній кращими були лінії Чіфа та Валіанта, продуктивність яких за надоєм у середньому склала 8691,5 кг і 8012,1 кг. Методом двофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що фактор породи має достовірний незначний вплив на показник надою – 5,88% (Р<0,01). Дані аналізу свідчать про переважний вплив інших факторів, що становлять 90,6%

The article deals with the study of the influence of paratype and genotypic factors on dairy productivity of cows under the conditions of Kherson region's economy. It was found that animals born in the fall had higher milk yields in the first, second and third lactations compared to peers born in other seasons, and amounted to 7967.4 kg, 85536.9 kg and 8868.6 kg, respectively. The predominance of autumn animals on milk yield, compared to those born in spring, was in the range of 4.1… 10.5%, in summer - 6.6… .11.1%. Analysis of one-factor complexes revealed a significant (P <0.01) force of influence of the season of birth and calving of first-borns on the milk yield and intensity of milk yield of the same level (6.00… .6.17%). The influence of other factors was significant and amounted to 93.8… 94.0%. The highest milk productivity was characterized by Holstein cows belonging to the Chif line. The average milk yield of the third lactation in the group of cows was 9954.5 kg, and exceeded that of other lines within this breed by 510.9… .363.2 kg (P <0.05). The largest difference in productivity of Holstein cow breed over the Ukrainian black and white breed was found among the animals of the Valiant line, which was higher by 1431.5 kg or 17.9%. The milk yield superiority of the different types of Starbak and Chifa breeds was 13.1% and 14.5% respectively. Regarding the Ukrainian black-and-white dairy breed, the lines tested were Chiff and Valiant, with yields of 8691.5 kg and 8012.1 kg, respectively. The two-factor ANOVA revealed that the rock factor had a vaild insignificant effect on the yield of 5.88% (P <0.01). The data from the analysis indicate that 90.6% of other factors are predominant