ІДЕНТИФІКАЦІЯ З ГЕРОЄМ ЯК ПРОЕКТИВНА СТРАТЕГІЯ У ПРАКТИЦІ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ: МОДИФІКАЦІЯ THE ANIMAL PREFERENCE TEST (APT) ДЛЯ РОБОТИ З ДОРОСЛИМИ

Abstract

У статті обґрунтовується доцільність модифікації проекти- вної методики The Animal Preference Test (APT), яка застосовується у роботі з дітьми, для роботи з дорослими клієнтами. Підкреслюється, що адаптація методики має враховувати когнітивні особливості дорослих, здатність до рефлексії та символічного мислення, а також складну систему психологічного захисту. Запропоновано новий варіант інструкції, у якому досліджуваному пропонується обрати бажаних і небажаних героїв із культурного простору (кіно, література, мультфільми) та аргументувати свій вибір. Такий підхід дозволяє виявити Я-ідеал, тіньові аспекти особистості, внутрішні конфлікти між реальним і бажаним образом «Я», а також індивідуальні ціннісні орієнтири. У роботі проаналізовано сучасні дослідження щодо ефективності адаптованої методики RAPT (Revised Animal Preference Test), яка демонструє релевантність символічного вибору у виявленні домінантних особистісних рис, мотиваційних структур та внутрішньої динаміки психіки. Особлива увага приділяється значенню культурного контексту у сприйнятті архетипів і символів: те, що має цінність у одній культурі, може бути нейтральним або негативним в іншій. Теоретичною основою для переосмислення методики виступає архетипічна концепція Карла Юнга та наративна психологія, зокрема ідеї Д. МакАдамса щодо формування ідентичності через особистісні історії. Герої в культурі виконують функцію дзеркал або провідників до внутрішнього світу людини, стаючи метафорами її прагнень, тривог або несвідомих установок. Ідентифікація з певними персонажами може відображати як усвідомлені бажання, так і приховані аспекти особистості, що не були вербалізовані. Модифікована методика може бути особливо цінною для роботи з дорослими клієнтами, які мають труднощі з вербалізацією емоційного досвіду або потребують непрямого способу самопізнання. У статті детально описано двоступеневу інструкцію застосування методики, а також психодіагностичний потенціал результатів, отриманих під час її використання. Обговорюється також феномен компенсаторного вибору героїв, символічна репрезентація внутрішніх потреб, прояв розриву між Я-реальним і Я-ідеальним. Автор підкреслює, що вибір культурних героїв у дорослих замість образів тварин дає змогу підвищити точність інтерпретацій, розширити контекст для рефлексії, поглибити емпатійний діалог між психологом і клієнтом.