Abstract:
Природні рішення для зменшення ризиків повеней стають все більш актуальними, особливо на тлі глобальних змін клімату. Європейський досвід показав, що доцільно поєднувати підходи «зеленої» та «сірої» інфраструктури: навіть найкращі дамби та водосховища інколи не можуть замінити природні буфери, які утворюють заплави, ліси та заболочені території.
Україна має широкий простір для впровадження цих підходів — від Карпатського регіону з високим ризиком повеней до степових зон і прибережних територій. Перспективи залежать від вдосконалення законодавчої бази, розробки комплексних програм управління водними ресурсами, залучення фінансування міжнародних фондів, забезпечення активної участі громадськості. Саме синергія державних органів, науковців, бізнесу та місцевих жителів може стати надійним фундаментом для довгострокового зниження ризиків повеней, покращення водних ресурсів та розвитку сталих екосистем в Україні.
