Abstract:
Статтю присвячено аналізу дебютного роману американського письменника Річарда Єйтса «Життя спочатку», який зображує складні стосунки молодого подружжя, що мешкає в околицях Нью-Йорка в 50-х роках ХХ століття і переживає страшну трагедію, потрапивши в пастку власних ілюзій. Письменник не лише зосереджується на динаміці сімейної драми, а й «натякає» на можливі передумови поведінки персонажів, закорінені в попередньому поколінні, підказуючи вибір інтерпретаційної стратегії. Мета статті – ідентифікувати патерни родинної травми в романі «Життя спочатку» та визначити їх роль у психологізації образів головних персонажів. Методологічна основа дослідження – праця М. Волінна «Це почалося не з тебе. Як успадкована родинна травма формує нас і як розірвати це коло», що обґрунтовує транспоколіннєвий характер травматичного досвіду. Використання праці М. Волінна як методологічної основи уможливило окреслення художньої проєкції патернів родинної травми в романі Р. Єйтса «Життя спочатку». Обрана інтерпретаційна стратегія дозволила з’ясувати роль сімейного анамнезу головних героїв творів у формуванні їхніх поведінкових моделей. Зокрема, ранній розрив Ейпріл Віллер із матір’ю і брак батьківської опіки зумовив розвиток страху втрати близькості, емоційну нестабільність, нездатність по-справжньому любити Френка, бажання перервати дві вагітності й рішення вчинити самогубство. Нерозв’язані внутрішні конфлікти й неусвідомленість успадкованої родинної травми позбавили можливості налагодити життя головної героїні та призвели до трагедії. Хоча виховання Френка у повній родині й прийняття батьків сприяли його емоційній стабільності, втім, цього виявилося замало, щоб побудувати щасливу родину й врятувати дружину від загибелі. Візуалізація зв’язків між головними героями твору та їхніми батьками дозволила авторові створити рельєфні художні образи-персонажі й досягти високого рівня психологізму.
