Abstract:
Здійснено багатокомпонентний аналіз ефективності впровадження у загальну схему підрощення рибопосадкового матеріалу технологічних аспектів з декількох форм ведення аквакультури (за принципом мультитрофічності). Науково-експериментальним шляхом обґрунтовано використання природних компонентів у схемі підрощення рибопосадкового матеріалу Cyprinus carpio Linnaeus, 1758, Hypophthalmichthys hybrid, Ctenopharyngodon idella в якості стимуляторів метаболічних процесів, адаптогенів з метою поліпшення загального функціонального рівня в організмі коропа в полікультурі. На фоні окреслених векторів, відмічено ефективне рішення щодо підвищення провідних параметрів продуктивності риб за умов оптимізації технологічної карти підрощення та розведення.
Здійснена комплексна оцінка щодо ефективності впровадження європейських інноваційних елементів екологічно-безпечного спрямування при реалізації вирощування та розведення риб в модульну систему української аквакультури. Розглянуто та представлено до обговорення раціональність використання синергії декількох форм ведення аквакультури з метою поліпшення провідних якісних та кількісних параметрів при провадженні рибогосподарської діяльності, а також зниженні тиску на екосистему. Результати отриманих досліджень відображають та надають змогу оцінити рівень використання потенціалу організму коропа в полікультурі для зариблення резистентною та життєздатною молоддю акваторій. Презентовано спосіб підрощення молоді коропа в полікультурі Hypophthalmichthys hybrid, Ctenopharyngodon idella з вектором виробництва органічної продукції екологічно-безпечного спрямування в аквакультурі та ефективного впровадження технологічних чинників в якості оптимізаційних заходів (підрощення в рециркуляційних системах аквакультури та вирощування у ставах з можливістю зариблення акваторій). Здійснено комплексний аналіз та отримані позитивні результати щодо впливу природних компонентів на загальний функціональний статус організму риб з акцентом та стимуляції метаболічних, фізіолого-біохімічних процесів, підвищенні відсотка виходу, коефіцієнта вгодованості, а також на поліпшенні біохімічного складу м’язової частини у риб. Реалізовано ефект раціонального використання ресурсного потенціалу ставів, кормової бази та потенціалу молоді риб.
