Пошук шляхів підвищення ефективності функціонування системи технічної експлуатації радіоелектронних навігаційних систем

Abstract

Сучасні повітряні судна оснащуються цифровими пілотажно-навігаційними комплексами нового покоління, в яких всі системи мають вбудовані системи контролю і конструктивно виконуються у вигляді ряду легкозамінних блоків. Безпека польотів сучасних повітряних суден забезпечується шляхом резервування радіоелектронних навігаційних систем, в той час як регулярність польотів – шляхом створення достатньої кількості запасних легкозамінних блоків в обмінному фонді. У статті відзначається те, що висока інтеграція пілотажно-навігаційних комплексів і висока інтенсивність польотів повітряних суден призводить до того, що за результатами оперативного технічного обслуговування частина легкозамінних блоків помилково визнаються непрацездатними, демонтуються і відправляються на відновлення. Згідно зі статистичними даними, від 40 до 85% демонтованих легкозамінних блоків радіоелектронних навігаційних систем насправді є працездатними. Це породжує проблематику так званих непідтверджених дефектів. Північноамериканська авіаційна транспортна асоціація «The Air Transport Association» оцінює щорічні втрати на рівні в середньому 100 тисяч доларів на кожен середньомагістральний літак. Велика кількість непідтверджених дефектів тягне за собою необхідність невиправданого збільшення обсягу в обмінному фонді запасних легкозамінних блоків для підтримки регулярності польотів, що призводить до значних капітальних витрат. Данна стаття присвячена пошуку можливостей зниження цих витрат за рахунок використання наземних автоматизованих систем контролю, що здійснюють перевірку демонтованих блоків з високою достовірністю і запобігають помилковій відправці працездатних легкозамінних блоків на відновлення. Однак закупка та експлуатація наземних автоматизованих систем контролю також вимагає значних інвестицій.