Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Матусяк, Галина | |
dc.date.accessioned | 2024-12-22T12:17:51Z | |
dc.date.available | 2024-12-22T12:17:51Z | |
dc.date.issued | 2024-12 | |
dc.identifier.citation | Матусяк Г. Образи й мотиви шумеро-акадської міфології у творах Галини Пагутяк і Ольги Токарчук. Закарпатські філологічні студії. Вип. 36. 2024. С. 338–342. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10203 | |
dc.description.abstract | Подібності у світовідчутті Г. Пагутяк і О. Токарчук оприсутнюються як в есеїстиці, так і в белетристиці. Твори обох авторок характеризується схожим жанровим розмаїттям, а також генологічною дифузією. Чимало аналогій можна спостерігати як у малій прозі, так і в романах Г. Пагутяк і О. Токарчук на сюжетному, мотивному та образному рівнях. Такі збіги спонукають до аналізу творчості української та польської письменниць у компаративному аспекті. Мета дослідження – виявити типологічні аналогії в інтерпретації шумеро-аккадської міфології в повісті «Брат мій Енкіду» Г. Пагутяк і романі «Анна Ін у гробницях світу» та лібрето до опери «Ahat Ili. Siostra Bogów» О. Токарчук, а також ідентифікувати своєрідність ресемантизації відповідних образів і мотивів у їхніх творах. Міфопоетичний аналіз повісті Г. Пагутяк «Брат мій Енкіду», роману О. Токарчук «Анна Ін у гробницях світу», а також лібрето до опери «Ahat Ili. Siostra Bogów» уможливив виявлення типологічних паралелей у художній прозі української та польської письменниць. Обидві авторки реактуалізують образи й мотиви шумеро-аккадської міфології, фокусуючи увагу на жіночих персонажах, причому міфологічний образ богині Інанни стає основою для образу головної героїні у творі О. Токарчук, тоді як він є епізодичним у повісті Г. Пагутяк, головна героїня якої пов’язана з культом цієї богині й мешкає в місті, якому вона покровительствує. Мотив безсмертя у повісті Г. Пагутяк корелює з каритативною любов’ю, а в романі О. Токарчук – із прагненням до влади. В обох творах візуалізовано топос підземного світу: в його створенні українська письменниця тяжіє до збереження первинної семантики міфологеми, тоді як польська авторка обирає стратегію «модернізації» та «урбанізації» першообразу. У повісті Г. Пагутяк і романі О. Токарчук реактуалізовано мотив створення людини з глини, причому обидві письменниці акцентують байдужість богів до зліплених ними істот. Цікавою типологічною аналогією можна вважати епізодичні образи мух, які в авторській інтерпретації пов’язані з бінарною опозицією «життя–смерть». Перспективи подальших досліджень убачаємо в пошуках типологічних збігів в інших творах Г. Пагутяк і О. Токарчук. | ru |
dc.publisher | Видавничий дім "Гельветика" | ru |
dc.subject | шумеро-аккадська міфологія | ru |
dc.subject | ресемантизація | ru |
dc.subject | топос | ru |
dc.subject | бінарна опозиція | ru |
dc.subject | міфологема | ru |
dc.title | Образи й мотиви шумеро-акадської міфології у творах Галини Пагутяк і Ольги Токарчук | ru |
dc.type | Article | ru |