Abstract:
У статті наведено результати чотирирічних досліджень економічної, біоенергетичної та екологічної ефективності вирощування гібридів соняшника середньоранньої екологічної групи PR64F66 F1 і Tunca F1 за різних ступенів біологізації зональної технології
вирощування в умовах Південного Степу України: традиційної інтенсивної, екстенсивної
мінімальної, органічної і дворівневої біологізованої.
Установлено, що всі елементи біологізації технології вирощування гібридів соняшника
зумовлювали істотне покращення базисних показників економічної ефективності, насамперед собівартості одиниці продукції, загальних виробничих витрат, виручки, умовно
чистого прибутку і підсумкового показнику – рівня рентабельності виробництва. Аналіз
останнього показника дозволяє стверджувати, що найвищу економічну привабливість
у середньому за фактором А мають варіанти екстенсивної (мінімальної) технології вирощування, за яким рівень рентабельності у середньому за роки проведення дослідження
становив 160,1%, та варіант органічної технології – 159,9%.
