Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Марковська, О.Є. | |
dc.contributor.author | Дудченко, В.В. | |
dc.contributor.author | Стеценко, І.І. | |
dc.contributor.author | Гречишкіна, Т.А. | |
dc.date.accessioned | 2024-12-01T16:44:42Z | |
dc.date.available | 2024-12-01T16:44:42Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Марковська О.Є., Дудченко В.В., Стеценко І.І., Гречишкіна Т.А. Захист посівів Рanicum miliaceum L. від шкідників і хвороб. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 137. С. 150–160. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10102 | |
dc.description.abstract | Надійність та ефективність системи захисту залежить, в першу чергу, від вчасно проведеного фітосанітарного моніторингу агроценозів, правильної ідентифікації шкодочинних організмів та добору засобів захисту – хімічних сполук, діючі речовини яких відповідають сайту дії виявлених фітопатогенів та проявляють токсичність до фітофагів, що присутні у посівах сільськогосподарських культур. Типовими представниками фітопатогенної мікрофлори у посівах проса в Україні є збудники кореневих гнилей (гриби з роду Fusarium spp.) й патогени, що розвиваються епіфітно (збудники бурої плямистості – Pyrenophora chaetomioides Sreg. та бактеріальної плямистості листків – Pseudomonas syringae pv. holci Young et al.). Шкідливий ентомокомплекс посівів проса представлений багатоїдними та спеціалізованими фітофагами, найбільш поширеними серед яких є жужелиця просяна, совка озима, метелик стебловий. За масової їх чисельності сумарні втрати зерна у середньому можуть становити 15–20%. Застосування інсектицидів Кінфос КЕ (0,2 л/га) із додаванням 2,0 кг сірки колоїдної та Кораген (0,15 л/га) у фазі сходів (1–2 листка) культури суттєво знижувало пошкодженість рослин личинками совки озимої та чисельність імаго жужелиці просяної. Використання досліджуваних інсектицидів у фазі кінець трубкування–початок викидання волоті ефективно впливало на зменшення заселеності рослин личинками метелика стеблового й чисельності імаго комарика просяного. Технічна ефективність досліджуваних інсектицидів проти вищенаведених шкідників коливалася в межах 84,4–89,9%. Ефективність інсектициду Кінфос КЕ (0,2 л/га) проти личинок совки озимої за використання із додаванням 2,0 кг сірки становила 85,3%, інсектициду Кораген (0,15 л/га) – 89,9%. Проти імаго жужелиці просяної та комарика просяного обидва досліджувані інсектициди (Кінфос КЕ, Кораген) мали високу ефективність: до Oph. calceatus Duft. – 84,4 й 86,7%; St. panici Plot. – 89,4 й 88,0% відповідно. Ефективність препаратів Казумін 2 Л, РК (1,0 л/га) та Грінфорт КД 500 (0,5 л/га) проти збудників плямистостей грибної етіології коливалася в межах 86,3–87,5%. Проти бактеріальної плямистості листків проса фунгіцид Грінфорт КД 500 не був ефективним, на відміну від бактерициду Казумін 2 Л, РК, ефективність якого становила 92,9%. Найвищу врожайність – 3,45 т/га, отримано за використання такої схеми застосування пестицидів: Кораген, 0,15 л/га (А), Кораген, 0,15 л/га + Казумін 2 Л, РК, 1,0 л/га (В). | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Таврійський науковий вісник | ru |
dc.subject | просо посівне | ru |
dc.subject | шкідники | ru |
dc.subject | збудники хвороб | ru |
dc.subject | продуктивне кущіння | ru |
dc.subject | маса 1000 зерен | ru |
dc.subject | урожайність | ru |
dc.subject | технічна ефективність | ru |
dc.title | Захист посівів Рanicum miliaceum L. від шкідників і хвороб | ru |
dc.type | Article | ru |