Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Дудченко, В.В. | |
dc.contributor.author | Марковська, О.Є. | |
dc.contributor.author | Стеценко, І.І. | |
dc.contributor.author | Гречишкіна, Т.А. | |
dc.date.accessioned | 2024-12-01T16:37:19Z | |
dc.date.available | 2024-12-01T16:37:19Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Дудченко В.В., Марковська О.Є., Стеценко І.І., Гречишкіна Т.А. Видовий склад та динаміка чисельності основних фітофагів післяжнивних посівів Рanicum miliaceum L. в умовах півдня України. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 137. С. 84–91. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10101 | |
dc.description.abstract | У статті представлено результати дослідження видового складу основних фітофагів післяжнивних посівів проса звичайного в умовах півдня України. Головною умовою для отримання дружніх сходів проса у післяжнивних посівах є достатні запаси вологи в ґрунті на момент сівби та низька чисельність фітофагів, які пошкоджують проростки та сходи культури. Шкодочинний ентомокомплекс агроценозу проса представлений близько двадцятьма видами, серед яких є поліфаги та спеціалізовані шкідники. За результатами проведених обліків встановлено, що шкодочинний ентомокомплекс агроценозу проса посівного в умовах польової сівозміни ПП «Криниця» складався із таких видів фітофагів: жужелиця просяна (Ophonus calceatus Duft.) – 19%, п’явиця червоногруда (Oulema melanopus L.) – 4%, блішка хлібна смугаста (Phyllotreta vittula Redt.) – 4%, совка південна стеблова (Oria musculosa Hb.) – 6%, совка озима (Scotia segetum Schiff.) – 22%, комарик просяний (Stenodiplosis panici Plot.) – 26% та метелик стебловий (Ostrinia nubilalis Hb.) – 19%. Жужелиця просяна в умовах 2023 року розвивалася в одному поколінні, досягаючи максимальної чисельності у фазі повного дозрівання зерна-початок збирання – 9,0 екз./м2. Метелик стебловий розвивався у двох поколіннях. Літ імаго першого покоління починався у другій декаді липня, пік чисельності припадав на фазу сходів проса. Початок льоту другого покоління відмічався з третьої декади, найбільшу чисельність метеликів другого покоління (9 екз./пастку) спостерігали в кінці першої декади вересня (ВВСН 51). Комарик просяний розвивався у трьох поколіннях. Чисельність імаго першого та другого покоління була незначною та становила 31–47 екз./пастку. Максимального значення чисельність фітофага досягала у фазі викидання волоті-початок формування зерна та становила 54 екз./пастку. За результатами феромонного моніторингу встановлено, що літ першого покоління метеликів совки озимої починався з кінця першої декади травня. Чисельність досягала максимуму у першу декаду червня та становила 11 екз./пастку. Максимальна чисельність метеликів другого покоління фіксувалася у третій декаді серпня та становила 12 екз./пастку. | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Таврійський науковий вісник | ru |
dc.subject | просо звичайне | ru |
dc.subject | шкідники | ru |
dc.subject | ентомокомплекс | ru |
dc.subject | чисельність | ru |
dc.subject | покоління | ru |
dc.subject | імаго | ru |
dc.subject | личинки | ru |
dc.subject | пастка | ru |
dc.title | Видовий склад та динаміка чисельності основних фітофагів післяжнивних посівів Рanicum miliaceum L. в умовах півдня України | ru |
dc.type | Article | ru |