00 DSpace/Manakin Repository

Видовий склад та динаміка чисельності основних фітофагів післяжнивних посівів Рanicum miliaceum L. в умовах півдня України

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Дудченко, В.В.
dc.contributor.author Марковська, О.Є.
dc.contributor.author Стеценко, І.І.
dc.contributor.author Гречишкіна, Т.А.
dc.date.accessioned 2024-12-01T16:37:19Z
dc.date.available 2024-12-01T16:37:19Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Дудченко В.В., Марковська О.Є., Стеценко І.І., Гречишкіна Т.А. Видовий склад та динаміка чисельності основних фітофагів післяжнивних посівів Рanicum miliaceum L. в умовах півдня України. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 137. С. 84–91. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/10101
dc.description.abstract У статті представлено результати дослідження видового складу основних фітофагів післяжнивних посівів проса звичайного в умовах півдня України. Головною умовою для отримання дружніх сходів проса у післяжнивних посівах є достатні запаси вологи в ґрунті на момент сівби та низька чисельність фітофагів, які пошкоджують проростки та сходи культури. Шкодочинний ентомокомплекс агроценозу проса представлений близько двадцятьма видами, серед яких є поліфаги та спеціалізовані шкідники. За результатами проведених обліків встановлено, що шкодочинний ентомокомплекс агроценозу проса посівного в умовах польової сівозміни ПП «Криниця» складався із таких видів фітофагів: жужелиця просяна (Ophonus calceatus Duft.) – 19%, п’явиця червоногруда (Oulema melanopus L.) – 4%, блішка хлібна смугаста (Phyllotreta vittula Redt.) – 4%, совка південна стеблова (Oria musculosa Hb.) – 6%, совка озима (Scotia segetum Schiff.) – 22%, комарик просяний (Stenodiplosis panici Plot.) – 26% та метелик стебловий (Ostrinia nubilalis Hb.) – 19%. Жужелиця просяна в умовах 2023 року розвивалася в одному поколінні, досягаючи максимальної чисельності у фазі повного дозрівання зерна-початок збирання – 9,0 екз./м2. Метелик стебловий розвивався у двох поколіннях. Літ імаго першого покоління починався у другій декаді липня, пік чисельності припадав на фазу сходів проса. Початок льоту другого покоління відмічався з третьої декади, найбільшу чисельність метеликів другого покоління (9 екз./пастку) спостерігали в кінці першої декади вересня (ВВСН 51). Комарик просяний розвивався у трьох поколіннях. Чисельність імаго першого та другого покоління була незначною та становила 31–47 екз./пастку. Максимального значення чисельність фітофага досягала у фазі викидання волоті-початок формування зерна та становила 54 екз./пастку. За результатами феромонного моніторингу встановлено, що літ першого покоління метеликів совки озимої починався з кінця першої декади травня. Чисельність досягала максимуму у першу декаду червня та становила 11 екз./пастку. Максимальна чисельність метеликів другого покоління фіксувалася у третій декаді серпня та становила 12 екз./пастку. ru
dc.language.iso other ru
dc.publisher Таврійський науковий вісник ru
dc.subject просо звичайне ru
dc.subject шкідники ru
dc.subject ентомокомплекс ru
dc.subject чисельність ru
dc.subject покоління ru
dc.subject імаго ru
dc.subject личинки ru
dc.subject пастка ru
dc.title Видовий склад та динаміка чисельності основних фітофагів післяжнивних посівів Рanicum miliaceum L. в умовах півдня України ru
dc.type Article ru


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу