ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ

Abstract

У статті наведено результати досліджень, проведених на темно-каштанових серед ньосуглинкових ґрунтах на дослідному полі Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (м. Херсон), в зерно-трав’яній сівозміні. Метою наукових досліджень було вивчення впливу елементів технології вирощування, а саме способів основного обробітку ґрунту та норм висіву на особливості росту, розвитку рослин, формування урожаю насіння люцерни. Наукова робота виконувалася відповідно до поставлених завдань, включаючи проведення польових, лабораторно-польових і лаборатор них дослідів, а також комплексу фенологічних, біометричних та аналітичних робіт. Встановлено, що за безполицевого обробітку на 18-20 см спостерігаються вищі показ ники густоти стояння рослин люцерни, ніж за оранки на таку саму глибину. Так, густота за безполицевого обробітку коливається в межах 154-465 рослин на 1м2 , в той час як за оранки коливання складало 149-437 рослин на м2 залежно від норми висіву. Дисковий обробіток забез печив найменшу кількість рослин на одиницю площі, незалежно від норми висіву насіння. Збільшення норми висіву з 4 до 10 мільйонів насінин на гектар забезпечило формування більшої густоти при всіх способах обробітку ґрунту, водночас відсоток рослин, що збе рігаються від появи сходів до кінця вегетації, зменшується зі збільшенням норми висіву, що свідчить про більшу конкуренцію рослин та більше обмеження в площі живлення при вищій густоті. Максимальні показники (58-78 см) висоти рослин люцерни отримали за безполицевого обробітку ґрунту на 18-20 см у варіантах, де проводили сівбу з нормою висіву схожого насіння 4 млн. Найнижчу висоту рослин отримано за дискового обробітку на 8-10 см за всіх варіантів норми висіву насіння. В умовах років проведення досліджень спостерігався значний вплив як основного обро бітку ґрунту, так і норми висіву насіння на структурні показники врожаю та посівні якості насіння люцерни. Безполицевий обробіток ґрунту на 18-20 см сприяв формуванню найвищого рівня уро жайності (0,46 т/га) серед усіх способів основного обробітку ґрунту, особливо при нормі висіву 8 млн/га. За оранки на таку саму глибину отримано дещо нижчу врожайність – 0,40 т/га або на 10,7% нижче за тієї ж норми висіву. Дисковий обробіток призвів до найнижчих показників середньої урожайності (0,31 т/га) незалежно від норми висіву, що свідчить про меншу ефективність цього спо собу обробітку ґрунту для умов Південного Степу України. Результати дослідження підкреслюють важливість оптимізації норм висіву і вибору способу обробітку ґрунту для досягнення максимальних врожаїв у сільськогосподарському виробництві, особливо в умовах посушливого клімату Південного Степу України