Abstract:
Попри те, що зернобобові культури є ключовим джерелом високоякісного білка для харчування людей, а також для кормів у тваринництві та птахівництві, Україна наразі стикається з суттєвим дефіцитом рослинного білка. Це спричиняє незбалансованість продуктів харчування і кормів за рівнем незамінних амінокислот і протеїну, що негативно впливає на якість харчування населення, а також знижує чисельність поголів'я і продуктивність у тваринництві та птахівництві. Виникла гостра потреба у зміні структури сівозмін, збільшуючи площі під зернобобові культури для повного задоволення потреб населення в цих продуктах. Крім того, розширення посівів зернобобових є економічно вигідним і дієвим способом покращення родючості ґрунтів, підвищення рівня гумусу і азоту, а також захисту земель від деградації. Відомо, що при кадастровій оцінці ґрунтів важливу роль відіграють саме показники вмісту гумусу та азоту.
