dc.contributor.author |
Гамаюнова В.В., Хоненко Л.Г., Бакланова Т.В., Пилипенко Т.В. |
|
dc.date.accessioned |
2024-10-25T13:22:33Z |
|
dc.date.available |
2024-10-25T13:22:33Z |
|
dc.date.issued |
2024-05-17 |
|
dc.identifier.citation |
Гамаюнова В.В., Хоненко Л.Г., Бакланова Т.В., Пилипенко Т.В. Можливості збільшення продуктивності пшениці озимої за сучасних енергоощадних технологій в умовах зміни клімату та війни. Збірник матеріалів Міжнародної науково–практичної конференції молодих вчених «Наукові основи реалізації принципів кліматично орієнтованого сільського господарства в агросфері України», з нагоди Дня науки в Україні Одеса: Олді+, 2024.С. 50-53 |
ru |
dc.identifier.uri |
http://hdl.handle.net/123456789/9934 |
|
dc.description.abstract |
За останнє сторіччя вирощування сільськогосподарських культур, зокрема і пшениці
озимої, зумовило істотне зниження родючості ґрунтів у т. ч. і в зоні Степу, погіршення
екологічного стану довкілля та біологічної якості продукції. Тому питання біологізації
сільського господарства, посилення вимог до екологічності продукції на сьогоднішній день, коли тривають військові дії, є одним із головних пріоритетів еколого-економічної безпеки України.
Потенційна продуктивність сучасних сортів пшениці озимої в останнє десятиліття сягає 8,0–12,0 т/га, але у виробничих умовах урожайність коливається залежно від ґрунтово-кліматичних зон у межах 25–65% від генетичного рівня, тоді як у провідних країнах Європи він перевищує 75–80%.
Розрив у фактично досягнутому та потенційному рівнях продуктивності свідчить про
значні нереалізовані можливості агровиробництва, адже як визначено науковими
дослідженнями й підтверджено практикою, 80% від можливого рівня врожайності можна досягати за використання сучасних агротехнологій й відповідного рівня мінерального живлення.
За біокліматичним потенціалом південь Степу України є придатним для вирощування
практично усіх сільськогосподарських культур. У цій зоні першим лімітуючим фактором виступає волога. У структурі землекористування регіону найбільшу частку відводять зерновим культурам переважно пшениці та ячменю, площі під якими щорічно коливаються, а в окремі роки істотно зростають. Урожайність усіх культур значно залежить від вмісту накопиченої вологи в ґрунті на період сівби та кількості опадів, що випадає за період вегетації культури. Зі зміною кліматичних умов, які мають місце в останні десятиріччя, відпрацьовані роками технології вирощування рослин потребують уточнення та удосконалення задля підвищення їх продуктивності. Перш за все це полягає у розробці ресурсозберігаючих підходів до оптимізації живлення сільськогосподарських культур і створення умов для ефективного використання ними вологи. |
ru |
dc.publisher |
Збірник матеріалів Міжнародної науково–практичної конференції молодих вчених «Наукові основи реалізації принципів кліматично орієнтованого сільського господарства в агросфері України», з нагоди Дня науки в Україні Одеса: Олді+, |
ru |
dc.subject |
пшениця озима, зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічного стану довкілля, ресурсоощадні заходи та елементи технології, попередники, обробіток грунту, оптимізація живлення |
ru |
dc.subject |
winter wheat, reduction of soil fertility, deterioration of the ecological state of the environment, resource-saving measures and elements of technology, predecessors, tillage, optimization of nutrition |
ru |
dc.title |
Можливості збільшення продуктивності пшениці озимої за сучасних енергоощадних технологій в умовах зміни клімату та війни |
ru |
dc.type |
Thesis |
ru |