Abstract:
Важливим фактором, який визначає рівень врожайності зерна та продуктивності кукурудзи, є попередня культура.
В умовах недостатнього зволоження Степу України значення попередника визначається накопиченими запасами вологи.
Існує думка, що кращими попередниками для кукурудзи в умовах Степу є пшениця озима, зернобобові культури, задовіль ними – кукурудза, ячмінь, а соняшник належить до гірших попередників. Кукурудзу допустимо вирощувати і в повторних посівах та в монокультурі, але елементи агротехніки, які впливають на продуктивність культури в таких сівозмінах вивчені
недостатньо.
Стаціонарний дослід був закладений у 2005 році на базі Інституту сільського господарства Степу НААН, ґрунто во-кліматичні умови місця проведення досліджень відповідають зоні Північного Степу України. У досліді висівали простий
модифікований середньоранній гібрид ДК Велес. Інокуляцію насіння проводили препаратом Мікофренд.
Результати досліджень свідчать про те, що фактором, який істотно впливав на формування врожайності та показ ників продуктивності кукурудзи, був попередник. За вирощування кукурудзи після сої середня врожайність зерна була на
рівні 5,31 т/га, по попередниках соняшнику та кукурудзі 3,03 т/га та 3,25 т/га відповідно, різниця врожайності по попере дниках соняшнику та кукурудзі була неістотною. Не було встановлено суттєвого підвищення врожайності зерна кукурудзи
за рахунок дії фактору біопрепарату, прибавка врожаю була в межах 0,01–0,06 т/га, але більш активною дія біопрепарату
відмічалася за попередником соняшник. Вищі показники продуктивності за збором зернових, кормових одиниць та перетрав ного протеїну були за вирощування кукурудзи після сої – 6,43 т/га, 9,65 т/га та 0,573 т/га відповідно. Не спостерігали
істотної різниці між показниками продуктивності по попереднику соняшник та за повторного вирощування кукурудзи. Вищі
показники збору зернових, кормових одиниць та перетравного протеїну отримали за умови інокуляції насіння біопрепаратом
по попереднику соя – 6,44 т/га, 9,68 т/га та 0,575 т/га відповідно.
