Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Соколовська, І. М. | |
dc.contributor.author | Мащенко, Ю. В. | |
dc.contributor.author | Жарко, Д. А. | |
dc.date.accessioned | 2024-07-25T17:34:33Z | |
dc.date.available | 2024-07-25T17:34:33Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Sokolovska I.M., Mashchenko Yu.V., Zharko D.А. Productivity of soybean depending on the predecessor and fertilization system in the conditions of the steppe of Ukraine. Таврійський науковий вісник № 136. Частина 2. Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. С. 142-151. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.136.2.18 | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/9718 | |
dc.description.abstract | Правильний вибір попередньої культури для вирощування сої в короткоротаційній сівозміні дає можливість збільшити її продуктивність. Вважається, що кращі попе- редники для сої є ярі та озимі зернові культури. Існують рекомендації щодо розміщення сої після кукурудзи, картоплі, цукрових буряків й овочевих культур. Технологічні прийоми вирощування сої в повторних посівах та в монокультурі вивчені недостатньо. Важ ливу роль у підвищенні врожайності будь якої сільськогосподарської культури відіграє система удобрення. Визначення системи удобрення сої необхідно не лише з урахуван ням фізіологічних особливостей даної культури, але й врахування впливу на родючість ґрунту попередника. Польові дослідження проводили на полях лабораторії землеробства Інституту сіль ського господарства Степу НААН протягом 2019–2023 рр. Сою сорту Златослава виро щували у короткоротаційній зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю на 60 %, яка мала наступне чергування: 1. Соя; 2. Пшениця озима; 3. Соя; 4. Кукурудза на зерно; 5. Соя. Метеорологічна характеристика проведення досліджень відмічена мінливістю за роками, що дало можливість встановити достовірний вплив факторів, які вивчали з різними за зволоженням та температурним режимом погодними умовами. Найбільш суттєво на урожайність та продуктивність сої в наших дослідах впливали системи удобрення. Вищі показники урожаю зерна, збору зернових, кормових одиниць та перетравного протеїну були за органо-мінеральної системи удобрення по попереднику кукурудза на зерно: 2,14 т/га, 4,03 т/га, 3,47 т/га та 0,68 т/га відповідно. Повторні посіви сої дещо поступалися за вказаними показниками, але різниця була не істотною. За мінеральної системи удобрення фактор попередник зменшував ефективність дії добрив і різниця урожайності та продуктивності сої по різних попередниках була достовірною. Кращими попередниками для вирощування сої в зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю до 60 % в умовах північного Степу України були кукурудза на зерно та соя. Викори стання органо-мінеральної системи по попереднику пшениця озима давало можливість формувати продуктивність посівів сої на рівні кращих попередників. | ru |
dc.language.iso | en_US | ru |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | ru |
dc.subject | soybean | ru |
dc.subject | predecessors | ru |
dc.subject | fertilization systems, | ru |
dc.subject | soybean yield | ru |
dc.subject | productivity | ru |
dc.subject | соя | ru |
dc.subject | попередники | ru |
dc.subject | системи удобрення | ru |
dc.subject | урожайність сої | ru |
dc.subject | продуктивність сої | ru |
dc.title | PRODUCTIVITY OF SOYBEAN DEPENDING ON THE PREDECESSOR AND FERTILIZATION SYSTEM IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE | ru |
dc.title.alternative | ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКА ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ | ru |
dc.type | Article | ru |