Чинники формування та напрями розвитку облікової політики аграрних підприємств

Abstract

Облікова політика аграрних підприємств є основою організації роботи бухгалтерії, ефективності облікових процесів і процедур, забезпечення обліковими даними потреб управління. Вона формується на основі нормативно-законодавчих актів, облікових положень і стандартів, методичних рекомендацій. У найбільш загальному вигляді вона розуміється як форма і порядок обліку, його методів та інструментів; сукупність облікових процедур і форм документального забезпечення та фінансової звітності; основа визначення організації і структури бухгалтерії, фахових компетенцій та посадових функцій, обов’язків і прав працівників, їх ієрархії та взаємодії. Вона залежить також від величини та спеціалізації аграрних підприємств, форм власності і господарювання, матеріально-технічної бази й системи управління як внутрішніх чинників, а також державної аграрної політики, системи оподаткування та інших зовнішніх інститутів. Облікова політика формується кожним аграрним підприємством самостійно і може відрізнятися. Однак їй притаманні і спільні риси, а саме регламентація нормативно-законодавчими актами й обліковими стандартами у будь-якому випадку та наявність обов’язкових складників –форми обліку, порядку його здійснення, документації, фінансових результатів, посадових інструкцій і фахових компетенцій. Важливим напрямом розвитку облікової політики є удосконалення облікових процесів і процедур та перехід на автоматичну форму обліку і відповідне програмне забезпечення.