Шляхи поліпшення ґрунтового покриву після припинення збройної агресії за умови обмеження ресурсного забезпечення

Abstract

Україна відома в світі як високорозвинена аграрна держава, яка славиться вирощуванням і експортом високоякісного зерна, олійних, овочевих, баштанних, лікарських, багатьох нішевих та інших культур. Для виробництва сільськогосподарської продукції наша країна має добре відпрацьовані технології та високородючі ґрунти. Проте військові дії, які вже продовжуються другий рік, внесли свої негативні корективи до стану ґрунтового покриву значних територій, а ґрунти південних областей додаткового впливу зазнали ще і після руйнування Каховської ГЕС та масштабного підтоплення. Звісно ж, родючість ґрунтів необхідно буде відновлювати і поліпшувати на всіх і насамперед пошкоджених війною територіях України. Добре відомо, що високородючі ґрунти є стійкими та здатні до самовідновлення. Проте такий процес досить тривалий — 10—20 років і більше залежно від стану ґрунту та умов зволоження зони. Також повоєнне відновлення ґрунтів України, зокрема Херсонської і Миколаївської областей, що мали зрошувальні системи, для поліпшення потребуватиме ґрунтового очищення і меліоративних заходів щодо зменшення вмісту солей і важких металів.