Abstract:
У статті розглянуто особливості соціально-психологічної
реабілітації дітей-сиріт.
Нами було досліджено, що діти, які виховуються нетривалий час у
«Центрі соціально-психологічної реабілітації», мають своєрідні соціальні та
психологічні аспекти розвитку. У дитини вже сформовані специфічні риси
характеру та поведінки, які мають, як правило, негативну оцінку. Водночас
з’ясовано, що розвиток дітей у неблагополучній родині дуже відрізняється від
розвитку дітей, які мають повноцінну родину та тісні стосунки з батьками.
Правильно організована робота практичного психолога передбачає
надання соціальної допомоги дітям-сиротам у вирішенні особистісних
проблем, здійснення їх орієнтації на те, що дитина – це особистість.
Відхилення у цієї категорії дітей передусім виявляються в емоційному
напруженні, емоційному стресі, психічній втомі, неготовності долати
перешкоди, підвищеній недовірливості, зниженні потреби в досягненнях,
порушенні емоційних зв’язків з друзями, однолітками та дорослими,
швидкому зростанні депресії та пасивності.
