Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Нікітенко, М. П. | |
dc.date.accessioned | 2024-03-06T14:54:56Z | |
dc.date.available | 2024-03-06T14:54:56Z | |
dc.date.issued | 2023-12-28 | |
dc.identifier.citation | Нікітенко М. П. Вплив багатофункціональних комплексних препаратів на фотосинтетичний потенціал проса посівного (Panicum miliaceum L). Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки / ХДАЕУ. Херсон : Вид. дім «Гельветика», 2023. Вип. 134. с. 361-367 | ru |
dc.identifier.other | DOI https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.134.47 | |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/9204 | |
dc.description.abstract | Стаття являє собою узагальнення результатів проведених польових досліджень з вивчення впливу ширини міжрядного інтервалу та дії біологічних добрив та багатофункціональних комплексних препаратів на процес формування асиміляційного апарату проса посівного (Panicum miliaceum L) сорту Денвікське та визначення залежності основних показників фотосинтетичної діяльності по відношенню до продуктивності рослин. Надається основна інформація про площу листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу посівів та чисту продуктивність фотосинтезу, які визначали за основними фазами роз- витку культури у роки проведення досліджень 2021-2023 рр. Особлива увага приділяється вивченню впливу синергетичної дії зміни ширини міжрядного інтервалу і біологічних добрив та агатофункціональних комплексних препаратів на лінійний розвиток рослини та здатність до забезпечення достатньої кількості енергії для формування якісного зерна. Надається основна інформація про методику проведення досліду та особливості розвитку культури, що дозволило оптимізувати використання ресурсів та розробити більш продуктивні заходи для вирощування проса. дослідженнями встановлено, що найбільша площа листкової поверхні відзначалась за варіанту висіву 15 см міжряддям у фазу роз- витку цвітіння. Фотосинтетичний потенціал фазі розвитку цвітіння змінювався від 0,42 до 0,77 млн. м2/га/добу, чиста продуктивність фотосинтезу змінюється в межах 4,7-5,9 г/м2/добу. Результати досліджень показують, що кращі показники розвитку рослин були отри- мані у варіанті міжрядним інтервалом 15 см, при здійснені передпосівної обробки насіння біостимулятор Гумікор та використання у позакореневому підживлені біостимулятору ХЕЛАФІТ-Комбі: площа листкової поверхні – 23,5 тис. м2/га, фотосинтетичний потенціал посіву – 0,81 млн. м2/га/добу та чиста продуктивність фотосинтезу 5,9 г/м2/добу. Варто зазначити, що позакореневе підживлення ефективний спосіб поліпшення фотосинтетичного потенціалу та формування площі листкової поверхні на посівах проса, оскільки Воно сприяє забезпеченню рослин необхідними поживними речовинами та стимулює їхню фізіологічну активність. | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | ru |
dc.relation.ispartofseries | СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО; | |
dc.subject | просо посівне | ru |
dc.subject | площа листя | ru |
dc.subject | фотосинтетичний потенціал, | ru |
dc.subject | чиста продуктивність фотосинтезу | ru |
dc.subject | ХЕЛАФІТ-Комбі, | ru |
dc.subject | БІО-ГЕЛЬ | ru |
dc.subject | Гумікор | ru |
dc.subject | Гуміам-01 | ru |
dc.title | ВПЛИВ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИХ КОМПЛЕКСНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ФОТОСИНТЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОСА ПОСІВНОГО (PANICUM MILIACEUM L) | ru |
dc.type | Article | ru |