ЖИВА МАСА ТА ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ БАРАНЦІВ ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

Abstract

Селекційно-племінна робота з вівцями асканійської тонкорунної породи спрямована на підвищення м’ясної продуктивності, на створення скоростиглих тварин з добре вираженими м’ясними формами та з покращеними якостями мериносової вовни. Метою роботи є виявлення особливостей показників продуктивності баранців таврійського типу асканійської тонкорунної породи з урахуванням їх живої маси та використанням одержаних даних під час селекційно-племінній роботі. Для проведення досліджень було скомплектовано групи баранчиків з різними показниками живої маси: І група - жива маса до 65,0 кг; ІІ група - жива маса 66,0-70,0 кг; ІІІ група - жива маса 71,0 кг і більше. Загальна кількість дослідного поголів´я склала 45 голів. Встановлено, що баранці третьої аналізованої групи мали в середньому живу масу 73,0 кг. Їх перевага над баранцями першої групи, з найнижчими показниками живої маси, склала 10,8 кг, що становить 14,8 %. Дещо менші показники переваги за живою масою відмічено між баранцями другої та третьої груп, яка в середньому склала 5,0 кг, або 6,8 %. Вищі показники настригу немитої вовни, виходу митого волокна та настригу митої вовни відмічено також у баранців третьої дослідної групи. Звернути особливу увагу на покращення таких показників вовнової продуктивності баранців таврійського типу асканійської тонкорунної породи, як густота та тонина вовни, зокрема, у тварин з низькими показниками живої маси, що позитивно вплине на загальний рівень виробництва вовни у господарстві.