ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ЗАВАДОСТІЙКОГО КОДУВАННЯ

Abstract

Передача інформації має велику цінність у багатьох сферах життя, технології, науки та комунікацій. А безпомилкова передача інформації забезпечує надійність та точність отриманої інформації. Це особливо важливо в критичних ситуаціях, наприклад, в медицині, авіації, фінансових транзакціях, де навіть невеликі помилки можуть мати серйозні наслідки. Крім того безпомилкова передача інформації дозволяє економити ресурси, такі як пропускна здатність мережі, енергія та час, що особливо актуально у сферах зв’язку, де обмежені ресурси повинні бути ефективно використані для передачі великих обсягів даних. В сучасному швидкому темпі життя, швидкість та ефективність комунікації мають вирішальне значення, оскільки безпомилкова передача інформації дозволяє ефективно використовувати її без необхідності витрачати час і зусилля на виправлення помилок або повторну передачу. В даній статті проводиться аналіз та порівняльні дослідження відомих методів помилково-коригуючого кодування інформації, аргументуються критерії та показники їх ефективності. Вивчаються методи побудови каскадних кодових конструкцій, обґрунтовуються перспективні шляхи їх подальшого вдосконалення. Аналіз і порівняльні дослідження відомих методів завадостійкого кодування виявили науково-технічне протиріччя між поточним станом науково-методичного апарату теорії завадостійкого кодування, можливостями застосовуваних систем корекції помилок кодів, існуючими методами та алгоритмами п завадостійкого кодування (декодування) і вимогами до властивостей, необхідних для практичних застосувань забезпечення заданого рівня помилковозахищеності передачі дискретних повідомлень в телекомунікаційних системах і мережах спеціального призначення, включаючи системи управління та зв’язку. Проведені дослідження показали, що розробка перспективних каскадних кодових конструкцій з удосконаленими властивостями, отриманих шляхом каскадування лінійних блокових кодів з швидкими алгоритмами м’якого декодування та ітеративним обміном отриманими рішеннями, може розв’язати виявлену проблему. З одного боку, цей підхід дозволяє зберегти ідеологію турбо-кодування, тобто реалізувати обмін м’якими рішеннями в ітеративному багатокроковому процесі декодування, що забезпечує високу енергоефективність завадостійкого коду. З іншого боку, такий підхід дозволить значно знизити складність реалізації алгоритмів декодування, що разом із високою енергоефективністю дозволить використовувати цей клас каскадних кодів у телекомунікаційних системах і мережах спеціального призначення, включаючи системи управління та зв’язку.