Показать сокращенную информацию
dc.contributor.author | Марковська, О.Є. | |
dc.contributor.author | Дудченко, В.В. | |
dc.date.accessioned | 2024-01-20T09:48:57Z | |
dc.date.available | 2024-01-20T09:48:57Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Марковська О.Є., Дудченко В.В. Ефективність протруйників для контролю збудників хвороб у посівах сої. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 130. С. 114–121. | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/8925 | |
dc.description.abstract | У статті представлено результати дослідження ефективності хімічних протруй- ників проти збудників грибної та бактеріальної етіології у посівах сої в умовах рисових зрошувальних систем. Серед основних показників, що визначають рівень продуктивності культури, важ- ливе значення має оптимальна густота рослин на одиниці площі, яка може змінюва- тись залежно від умов початкового періоду росту (температура повітря та ґрунту на момент появи сходів, умови зволоження, якість підготовки ґрунту, глибина загортання насіння тощо). Іншим важливим чинником, що також впливає на густоту рослин у полі, є прояв так званих «seed born diseases» – хвороб, що передаються з насінням та «soil born diseases» – хвороб, що передаються через ґрунт. Передумови для збереження інфекцій- ного початку та суттєвого прояву вищенаведених хвороб створюються через спрощення структури сівозмін, упровадження технологій мінімального обробітку ґрунту та засто- сування тривалих беззмінних посівів сільськогосподарських культур, що мають спільних збудників. Структура фітопатогенного комплексу посівів сої в умовах України, головним чином, складається зі збудників грибної етіології, частка яких становить близько 75% від усіх патогенів. На частку бактеріозів та нематодозів припадає відповідно 7 та 6%, вірусні хвороби займають 12% від загальної структури. Зважаючи на те, що значна кількість збудників грибної та бактеріальної етіології здатні довго зберігатися у ґрунті або пере- даватися з насінням, проведення передпосівного протруєння хімічними препаратами поки залишається єдиним надійним способом забезпечення отримання здорових та рівномір- них сходів сої.За результатами експерименту визначено комплекс фітопатогенних мікроорганізмів насіння сої: збудник звичайної фузаріозної кореневої гнилі та фузаріозного в’янення рослин сої – 19,6%, збудник пероноспорозу – 10,3%, септоріозу – 13,5%, збудник кутастого бактеріозу листків сої – 6,4%. Скринінг ефективності фунгіцидних протруйників у польових умовах показав, що всі досліджувані препарати мали відносно високий рівень пригнічення розвитку фітопатогенів грибної етіології. Так, проти збудника фузаріозу цей показник коливався від 71,4 до 81,0% залежно від протруйника. Проти збудника несправжньої борошнистої роси ефективність препаратів була у межах 72,2–85,2%. Найкращий показ- ник був за використання Стандак ТОП, ТН нормою 2,0 л/т. Проти збудника септоріозу ефективність протруйників була дещо нижчою та становила 68,3–80,5%. Найвищою ефективністю проти даного патогена характеризувався препарат Авідо ТН з нормою 1,0 л/га. Проти збудника бактеріальної кутастої плямистості листків (Pseudomonas savastanoi pv. glycinea Gardan et al) препарати Стандак ТОП, ТН, Ультрасил Дуо, т.к.с. та Авідо ТН не мали ефективності, лише протруйник Максим XL 035 FS проявив незна- чний інгібуючий ефект (31,4%) на розвиток збудника внаслідок наявності у складі діючої речовини препарату Металаксилу-М | ru |
dc.language.iso | other | ru |
dc.publisher | Таврійський науковий вісник | ru |
dc.subject | протруйники | ru |
dc.subject | густота стеблостою | ru |
dc.subject | поширення хвороби | ru |
dc.subject | розвиток хвороби | ru |
dc.subject | урожайність | ru |
dc.subject | господарська ефективність | ru |
dc.title | Ефективність протруйників для контролю збудників хвороб у посівах сої | ru |
dc.type | Article | ru |