Продуктивність лавандину та економічна ефективність його вирощування за різних елементів технології

Abstract

Вирощування лікарських та ефіроолійних культур на сьогодні є одним із перспективних напрямів розвитку малого та середнього агробізнесу не лише в Україні, а й країнах ЄС. Більше третини виготовлених лікарських препаратів у якості сировини використовують рослинну продукцію, у зв’язку з чим попит на неї як на вітчизняному, так і на світовому ринку постійно зростає, що у свою чергу робить цей бізнес більш привабливим, порівняно з традиційним сільськогосподарським виробництвом. Культурами, що втілюють у собі практично всі аспекти використання ефіроолійних та лікарських рослин, є представники роду Lavandula L. – L. аngustifolia, L. latifolia, L. hybrida Rev., про що свідчить динаміка світового ринку лавандової ефірної олії, яка щороку за різними джерелами має стійкий позитивний рух (5,4-6,3%), що становить на сьогодні близько 109,4 млн доларів із перспективою досягти 200 млн доларів до 2030 року.

Для умов півдня України перспективною рослиною з роду Lavandula L. є лавандин – міжвидовий гібрид, отриманий у результаті штучного схрещування лаванди вузьколистої та лаванди широколистої. Однак детальні рекомендації стосовно агротехніки його вирощування у виробничих насадженнях відсутні. Наявна інформація у наукових та науково-популярних джерелах також має загальний та неповний характер і стосується, в основному, лаванди. Метою проведеного дослідження було встановити вплив способів зрошення й систем удобрення на продуктивність квіткової сировини рослин лавандину сорту Іній та визначити економічну ефективність їх вирощування в умовах півдня України. Дослідження проведено у 2021-2023 рр. на темно-каштанових слабо солонцюватих середньосуглингкових ґрунтах ПП «Криниця», с. Інгулець Херсонського району Херсонської області. Схема досліду включала три способи зрошення (фактор А) – краплинний поверхневий, краплинний підґрунтовий, спринклерний та контроль без зрошення й три системи удобрення (фактор В) – мінеральна – І, мінеральна – ІІ, органічна.

Аналіз ефективності різних способів зрошення показав, що впродовж проведення експерименту найбільш ефективним з точки зору формування квіткової маси виявився спринклерний спосіб поливу, за якого середня врожайність становила 9,66 т/га, коливаючись у межах від 9,35 до 9,83 т/га залежно від систем удобрення. Вихід ефірної олії більш суттєво залежав від систем удобрення рослин. Найбільшим цей показник був за використання органічної системи удобрення, за якої вихід ефірної олії становив у середньому 139,7 л/га, коливаючись у межах від 128,0 до 147,4 л/га залежно від способів зрошення. Максимальний прибуток з 1 га отримано за органічної системи удобрення у варіанті без зрошення – 158,0 тис. грн та за спринклерного способу поливу – 160,4 тис. грн. з рівнем рентабельності 218,6; 166,1% відповідно.