Продуктивність лавандину сорту Іній залежно від способів зрошення та систем удобрення

Abstract

Актуальним напрямом сучасного аграрного виробництва є вирощування багаторічних ефіроолійних рослин, які адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов певної зони України. Технології культивування цих культур не передбачають інтенсивного обробітку ґрунту, застосування хімічних засобів регулювання чисельності комах та мають тривалий (понад 10 років) період експлуатації, що сприяє відновленню явища природного гомеостазу. Перспективною рослиною для умов півдня України є лавандин – міжвидовий гібрид, отриманий у результаті штучного схрещування лаванди вузьколистої та лаванди широколистої. Квіткова сировина лавандину є джерелом цінної ефірної олії, що застосовується у фармацевтичній промисловості, керамічному й фарфоровому виробництві, миловарінні, побутовій парфумерії, декоративному садівництві тощо. Однак рекомендації виробництву з агротехнічних аспектів технології вирощування лавандину у промислових насадженнях відсутні, а наявна інформація стосується, у більшості випадків, лаванди і має загальний характер. Мета проведеного експерименту полягала у встановленні впливу способів зрошення та систем удобрення на особливості росту і розвитку, показники продуктивності рослин лавандину сорту Іній в умовах півдня України. Дослідження проводили впродовж 2021–2023 рр. на темно-каштанових слабо солонцюватих середньосуглингкових ґрунтах приватного підприємства «Криниця», що розташоване у с. Інгулець Херсонського району Херсонської області (46°48'12.2"N 32°50'37.5"E). Схема досліду включала способи зрошення – краплинний поверхневий, краплинний під- ґрунтовий, спринклерний та системи удобрення – мінеральна – І, мінеральна – ІІ, органічна. Продуктивність рослин лавандину суттєво залежала від способів зрошення, систем удобрення та року використання насаджень (у перші три роки життя). Найбільшу продуктивність квіткової сировини (9,83 та 9,81 т/га) на третьому році використання насаджень рослини лавандину формували за спринклерного способу зрошення та органічної й мінеральної систем живлення, за яких добрива вносили з поливною водою. Найвищій показник виходу ефірної олії лавандину з одного гектару отримано у варіанті підґрунтового краплинного зрошення за органічної системи удобрення на третьому році використання насаджень, де він становив 147,4 л/га.