Репозиторий Dspace

Вплив шкідливої мікробіоти на посівні якості насіння та продуктивність сої

Показать сокращенную информацию

dc.contributor.author Марковська, О. Є.
dc.contributor.author Дудченко, В. В.
dc.contributor.author Стеценко, І. І.
dc.date.accessioned 2024-01-19T15:08:15Z
dc.date.available 2024-01-19T15:08:15Z
dc.date.issued 2023
dc.identifier.citation Марковська О. Є., Дудченко В. В., Стеценко І. І. Вплив шкідливої мікробіоти на посівні якості насіння та продуктивність сої. Таврійський науковий вісник. Херсон, 2023. Вип. 129. С. 95–102. URL: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.129.13 ru
dc.identifier.uri https://doi.org/10.32851/2226-0099.2023.129.13
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/8917
dc.description.abstract Ураження насіння збудниками хвороб різної етіології та постійна присутність патогенів у ґрунті є важливою передумовою застосування хімічних протруйників у технології вирощування сої. Рівень ефективності цього заходу визначає такі характеристики фітосанітарного стану посівів як польова схожість, густота стеблостою, темпи початкового періоду росту та розвитку, виживаність рослин, продуктивна кущистість, тощо та опосередковано впливає на загальні показники продуктивності посівів, вилягання рослин, тривалість вегетаційного періоду. Протруйники повинні забезпечити вдалий старт проросткам сої та захистити рослини від хвороб кореневої системи, збудники яких зберігаються у ґрунті й рослинних рештках, а також контролювати патогенів, що передаються з насінням, одночасно зберігаючи життєздатність бульбочкових бактерій. Найбільш популярним серед фунгіцидних протруйників, які використовуються для передпосівної обробки насіння сої, є препарат Максим XL 035 FS, т.к.с. Даний протруйник у своєму складі має дві діючі речовини (флудіоксоніл 25 г/л та металаксил-М 10 г/л) й характеризується контактною і системною дією проти значної кількості видів фітопатогенів, що зберігаються в ґрунті, на рослинних рештках і насінні та уражують рослини сої на перших етапах онтогенезу. За результатами досліджень встановлено, що кількість насіння, інфікованого грибами роду Fusarium spp., склала 19,6%, збудником несправжньої борошнистої роси Peronospora manshurica H. Sudov. – 10,3%. Ураження насіння збудником септоріозу становило 13,5%. Крім збудників грибної етіології, було виявлено ураженість насіння бактеріальним патогеном Pseudomonas savastanoi pv. glicinea Gardan et al. – 6,4%, що викликає кутастий бактеріоз листків сої. Максимальні показники лабораторної схожості – 91%, були у варіанті із застосуванням препарату Авідо ТН нормою 1,0 л/т, переважаючи контроль на 9%, а еталон (Максим XL 035 FS, т.к.с.) на 2%. Використання протруйників сприяло підвищенню польової схожості насіння на 15,4–20,3%. Найвищим даний показник був у варіанті застосування протруйника Авідо ТН – 90,4%, що переважало еталонний варіант на 4,9%. Максимальну кількість зерна з 1 м2 отримано за використання протруйників Авідо ТН та Стандак ТОП, ТН. Біологічна врожайність культури у цих варіантах складала 370,6; 389,2 г/м2 зерна, що на 118,8 та 137,1 г було більше, ніж у контрольному варіанті і на 15,7 і 34,3 г відповідно перевищувало еталон – Максим XL 035 FS. ru
dc.language.iso other ru
dc.publisher Таврійський науковий вісник ru
dc.relation.ispartofseries 129;
dc.subject лабораторна схожість ru
dc.subject польова схожість ru
dc.subject хвороби ru
dc.subject збудники ru
dc.subject протруйники ru
dc.title Вплив шкідливої мікробіоти на посівні якості насіння та продуктивність сої ru
dc.type Article ru


Файлы в этом документе

Данный элемент включен в следующие коллекции

Показать сокращенную информацию

Поиск в DSpace


Просмотр

Моя учетная запись