Abstract:
В результаті надмірного розорювання, широкомасштабної меліорації земель та інтенсивного використання негативному впливу піддалися й трав’янисті біогеоценози, внаслідок чого знизилась їх біосферна роль. На даний час доведено, що трав’яниста рослинність, а саме сіножаті і пасовища, які в світі займають 3,4 млн. га землі майже вдвічі перевищують площу ріллі, а Україні їх площа в 7,7 разів менша від орних земель, відіграють позитивну роль у підвищенні родючості ґрунту. Лучним травостоям належить велика природоохоронна роль в агроландшафті, вони захищають ґрунти від ерозії, береги річок від руйнування та замулення русел. Разом з лісами та болотами вони є могутнім природним біофільтром поверхневого та ґрунтового стоку і фактично формують кількість і якість водних ресурсів.Все це обумовлює необхідність вивчення закономірності формування сіяних травостоїв та розробки практичних заходів їх створення на основі ефективного використання генетичного потенціалу рослинних ресурсів, в першу чергу злакових трав, та застосування ефективних технологій поліпшення і використання осушених земель.
