dc.identifier.citation |
Mashchenko Yu.V., Sokolovska I.M. Yield, productivity, and economic efficiency of winter wheat cultivation depend on crop rotation link and fertilizer systems. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Випуск 3 (40) 2023 Сільськогосподарські науки. 21-27. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-3.3 |
ru |
dc.description.abstract |
Урожайність сільськогосподарських культур формується під впливом комплексу природних та агротехнічних фак торів. Продуктивність посівів кожної культури може розглядатися лише в безпосередньому зв’язку з конкретними умовами
її вирощування. Серед агротехнічних прийомів, що входять до складу сучасних технологій, найбільш важливим є правильне
розміщення сортів після різних попередників у сівозміні. Структура сівозмін та система удобрення є найпростішими та
найдоступнішими агротехнічними заходами, які забезпечують високу продуктивність сільськогосподарських культур. Об’єк тивне застосування мінеральних добрив є одними з важливих елементів технології вирощування пшениці озимої, що може
вирішити проблему оптимізації системи удобрення культури.
Однак для умов Північного Степу України ці питання залишаються ще недостатньо вивченими, тому дослідження
щодо впливу структури, набору та розміщення культур у сівозмінах короткої ротації, продуктивності та врожайності
пшениці озимої та їх економічного обґрунтування є досить актуальними.
Встановлено, що сівозмінний фактор позитивно впливає на урожайність пшениці озимої за її вирощування по непаро вих попередниках і різних системах удобрення. Найбільший рівень врожайності пшениці озимої Сорту Оранта одеська був у
ланці гречка – соя – пшениця озима на фоні органо-мінеральної системи удобрення і становив 6,45 т/га. Урожайність пше ниці озимої істотно залежала від використання систем удобрення в обох ланках сівозмін. Найбільші прибавки врожайності
встановлені за органо-мінеральної системи удобрення у ланці сівозміни соя–соя–пшениця озима (1,94 т/га).
Доведено істотну факторіальну залежність продуктивності пшениці озимої від ланки сівозміни на фонах без добрив
та мінеральної системи удобрення. Найвищі показники збору поживних речовин забезпечувала органо-мінеральна система
удобрення – 6,96 т/га та 7,10 т/га зернових одиниць, 8,93 т/га та 9,10 т/га кормових одиниць, 0,76 т/га та 0,77 т/га пере травного протеїну, відповідно до ланок сівозмін соя – соя – пшениця озима та гречка – соя – пшениця озима. Найбільші прибавки виходу зернових та кормових одиниць отримували за мінеральної системи удобрення: 2,14 т/га (44,3%) та 2,74 т/га
(44,3%) відповідно. Додаткові 45,5% (0,24 т/га) перетравного протеїну формували рослини пшениці озимої в ланці сівозміни
соя – соя – пшениця за органо-мінеральної системи удобрення.
Найвищі економічні показники при вирощуванні пшениці озимої встановлено у варіанті без добрив у ланці сівозміни
гречка – соя – пшениця озима, що дозволило отримати умовно чистий прибуток на рівні 9136 грн/га, рентабельності 62,4%
за витрат 14629 грн/га. |
ru |