Abstract:
Проблема стабільного та ефективного виробництва необхідної кількості якісної
сільськогосподарської продукції, зокрема зерна гречки, набуває все більшої актуальності.
Отримання сталих і високих врожаїв безперервно пов’язане також з родючістю ґрунту,
яка залежить від інтенсивності процесів життєдіяльності організмів у ґрунті. Таким
чином, удосконалення технологій вирощування гречки через поєднання дії елементів агро- технологій та біотехнологічних прийомі вирощування сприятиме реалізації її генетичного
потенціалу.
Польові дослідження щодо визначення впливу систем удобрення та біопрепарату на
урожайність та продуктивність гречки проводилися протягом 2020-2023 рр. на базі
лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН в стаціо- нарних дослідах сівозмін короткої ротації.
Було встановлено, що найбільш істотно на урожайність гречки впливав фактор
система удобрення. За органо-мінеральної системи удобрення урожайність гречки була
найвищою, 1,62 т/га, мінеральна система удобрення забезпечувала збирання 1,46 т/га
зерна гречки, що істотно перевищувало показники на фоні без використання добрив –
1,07 т/га (НІР05=0,07 т/га). Приріст урожаю за фактором система удобрення був най- більший, + 0,56 т/га або 50,7% за органо-мінеральною та 0,38 т/га або 35,7% за міне- ральною системою удобрення, відносно варіанту без добрив. Найбільш ефективним було
використання біопрепарату на фоні без внесення добрив, що сприяло прибавці 0,19 т/га або
17,7% додаткового врожаю гречки. Комплексна дія системи удобрення та біопрепарату
визначала вищу продуктивність гречки. На фоні органо-мінеральної системи удобрення
за обробки насіння біопрепаратом отримали найвищій збір зернових, кормових одиниць
та перетравного протеїну, 2,28 т/га, 3,63 т/га та 0,29 т/га відповідно. Більш ефективно
на продуктивність гречки впливала система удобрення, за рахунок якої отримали додат- ково 0,67−1,11 т/га зернових, 2,85−3,40 т/га кормових одиниць та 0,07−0,11 т/га одиниць
перетравного протеїну
