PRODUCTIVITY OF SOYBEAN DEPENDS ON PREDECESSORS AND FERTILIZER SYSTEMS IN SHORT-ROTATION CROP ROTATIONS OF THE STEPPE ZONE OF UKRAINE

Abstract

Важливими елементами в технології вирощування сої є оптимізація вибору попередника та агротехнічних умов вирощування, зокрема системи удобрення, а бага торічні дослідження культури доводять, що соя досить вимоглива до цих факторів. На сьогоднішній день недо статньо вивчена реакція сучасних сортів сої на комп лексне застосування різних видів добрив у різних ґрун тово-кліматичних зонах України, особливо враховуючи швидкі зміни клімату. Тому важливого значення в умовах сьогодення набу ває наукове обґрунтування використання технологічних заходів вирощування культури, які повинні спрямовува тися на підвищення врожайності і якості насіння в кон кретних ґрунтово-кліматичних умовах і сприяти підви щенню якості продукції, отриманої з урожаю сої. Метою наших досліджень було встановити залеж ність рівня продуктивності сої за її вирощування по різ них попередниках, в сівозмінах короткої ротації та від систем удобрення. Польові дослідження проводилися протягом 2013–2022 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Сою сортів Медея (2013–2020 рр.) та Златослава (2021–2022 рр.) ранньої групи стиглості вирощували у короткоротаційних зерно просапних сівозмінах з різним насиченням соєю. Вирощування сої по попередниках кукурудза на зерно, гречка та соя не мало істотного впливу на урожайність сої, встановлено лише тенденцію, що повторне вирощування сої призводило до отри мання меншої врожайності а після попередника гречка – сприяло отриманню дещо більшого рівня врожайності. Використання мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло отриманню істотних приба вок врожайності за всіх досліджуваних попередників. Найбільші прибавки були по попереднику гречка і ста новили 0,36 т/га (19,9%) за мінеральної системи удо брення та 0,45 т/га (24,9%) – за органо-мінеральної сис теми удобрення. Попередня культура при вирощуванні сої істотно не впливала на показники продуктивності. Більший вихід поживних речовин отримали за вирощування сої після гречки – 4,27 т/га зернових, 3,38 т/га – кормових оди ниць, 0,66 т/га – перетравного протеїну. Найбільший показників продуктивності сої був по попереднику гречка за органо-мінеральною системою удобрення – 0,85 т/га (24,9%), 0,73 т/га (24,9%), 0,14 т/га (24,9%) відповідно. Повторні посіви сої не поступалися за продуктивністю тим, що вирощувалися по попере дниках кукурудза на зерно та гречка.