ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ЧАСТКИ В СІВОЗМІНІ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ

Abstract

Упровадження у виробництво соєвих сівозмін короткої ротації та використання на добриво побічної продукції рос линництва є актуальним питання землеробства. Нині у світі створені програми підвищення родючості ґрунту для забез печення потреб культури належною кількістю поживних речовин. Однак питання ефективного застосування побічної про дукції різних культур на добриво за умови її поєднання з мінеральними добривами в короткоротаційних сівозмінах за різних систем землеробства в зоні замалого зволоження Північного Степу України дотепер вивчені мало, а тому потребують більш детального дослідження. Урожайність сої в сівозмінах короткої ротації визначається рівнем насичення сівозміни культурою й удобренням. Істотно вищий рівень урожаю сої набував свого максимального значення у класичній зерно-паро-просапній сівозміні за орга но-мінеральної системи удобрення та становив у середньому за п’ять років досліджень 2,54 т/га. Установлено, що середня врожайність сої, у зерно-паро-просапній сівозміні № 1 з насиченням соєю 20 % була найбільша та становила 2,35 т/га. Сівозмінний чинник, залежно від системи удобрення, забезпечив приріст урожаю сої по попереднику пшениці озимій від 0,43 до 0,75 т/га. Збільшення концентрації сої в сівозміні призводило до отримання меншої врожайності, так, у зерно-просапній сівозміні № 2 недобір урожаю сої до зерно-паро-просапної сівозміни № 1 становив 0,56 т/га, а в зерно-просапній сівозміні № 3 – 0,62 т/га. У сівозміні з максимальним насиченням соєю (60 %) найбільший приріст урожайності забезпечувало засто сування органо-мінеральної системи удобрення – 0,76 т/га (55,7 %). Установлено, що різні системи удобрення та різна концентрація сої в сівозмінах справляють вплив на її продуктив ність. Найбільший збір зернових одиниць був у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 %, 3,97–4,78 т/га. Із збільшенням концентрації сої в сівозміні отримували істотний недобір за виходом зернових одиниць, який був найменший у зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю 60 %. Істотно більший вихід зернових одиниць був у зерно-просапній сівозміні (соя 60 %) із застосуванням органо-мінеральної системи удобрення (+1,42 т/га, або 55,7 % щодо варіанта без добрив). Най більші збори кормових одиниць і перетравного протеїну були за вирощування сої в зерно-паро-просапній сівозміні з насичен ням соєю до 20 % на тлі органо-мінеральної системи удобрення, 3,69 і 0,81 т/га відповідно. Отже, упровадження в господарствах сівозмін із насичення соєю 20 % без використання добрив або зерно-просап них сівозмін із насичення соєю 60 % із застосуванням органо-мінеральної системи удобрення дає можливість отримати врожайність культури на рівні 2,11 т/га. Найбільшу продуктивність, за зборами зернових (4,78 т/га) і кормових одиниць (4,12 т/га) і перетравного протеїну (0,81 т/га) отримали за вирощування сої з використанням зерно-паро-просапної сівозміни з концентрацією сої 20 % за органо-мінеральної системи удобрення.