Гідробіологічна характеристика малих водосховищ Миколаївської області

Abstract

Гідробіологія малих водосховищ має свої відмінності від гідробіології природних водойм. Особливістю гідрології малих водосховищ є те, що періодично водойма осушу- ється. Через це тут формуються специфічна флора та фауна. Дослідження проводилися на базі Явкінського та Катеринівського водосховищ, що в Миколаївській області, про- тягом вегетаційного сезону 2020 року. Метою було визначення екологічних параметрів для розроблення технології рибогосподарського використання. Макрофіти водосховищ характеризується помірним розвитком, що може пояснюватися коливаннями рівня води і рельєфом дна водойми із превалюванням глибин понад 1 метр. Видовий склад фітоп- ланктону був досить різноманітним. За кількістю видів перше місце належить синьо-зе- леним протококовим водоростям. Найбільш масовими із синьо-зелених були Mikrocystis, Anabaena, Oscillatoria. Евгленові водорості (Evglena) посіли друге місце у фітопланктоні за чисельністю та біомасою. На третьому місці були діатомові та зелені водорості: Volvox, Clamidomonas, Pandorina, Evdorina, Pediastrum. Найбільш численними групами організмів зоопланктону були гіллятовусі (Cladocera) та веслоногі (Copepoda) ракоподібні. У донних пробах було виявлено обмежену кількість видів зообентосу, серед яких були представлені личинки комах родини Chironomidae та малощетинкові черви родини Oligochaetae. Подіб- ність морфологічних, гідрологічних та гідрохімічних показників водосховищ зумовила достатню близькість їхніх гідробіологічних режимів. У статті наведено дані з біомаси екологічних груп гідобіонтів водосховищ. Обидва водосховища можуть бути віднесені до групи середньокормних. Перевага Катеринівського водосховища за рівнем розвитку зооп- ланктону, Явкінського за таким зообентосу може бути пояснена більшою середньою глибиною Катеринівського водосховища. Біомаса фітопланктону водосховищ є загалом сприятливою для існування риб-сестонофагів, проте недостатньою для формування мак- симальної рибопродукції. Наявність залишкових біомас кормових організмів орієнтує на впровадження ефективних споживачів із метою покращення якості води. Ключові слова: водосховища, фітопланктон, зоопланктон, зообентос, рибопродукція.

Hydrobiology of small reservoirs has its differences from the hydrobiology of natural reservoirs. The peculiarity of the hydrology of small reservoirs is that the reservoir is periodically drained. Due to this, specific flora and fauna is formed here. The research was conducted on the basis of Yavkinsky and Katerynivsky reservoirs in the Mykolaiv region in the 2020 growing season. The aim was to determine the environmental parameters for the development of technology for fishery use. Macrophytes of reservoirs are characterized by moderate development, which can be explained by fluctuations in water level and the relief of the bottom of the reservoir with a prevalence of depths over 1 m. The species composition of phytoplankton was quite diverse. In terms of the number of species, blue-green algae took the first place. The most common of the bluegreen were Mikrocystis, Anabaena, Oscillatoria. Evglena algae (Evglena) ranked second in phytoplankton in number and biomass. In the third place were diatoms and green algae: Volvox, Clamidomonas, Pandorina, Evdorina, Pediastrum. The most numerous groups of zooplankton organisms were Cladocera and Copepoda. A limited number of zoobenthos species were detected in the bottom samples, including larvae of the Chironomidae family and small-bristled worms of the Oligochaetae family. The similarity of morphological, hydrological and hydrochemical parameters of reservoirs led to a sufficient proximity of their hydrobiological regimes. The article presents data on the biomass of ecological groups of hydrobionts of reservoirs. Both reservoirs can be classified as medium-feed. The advantage of Katerynivsky Reservoir in terms of zooplankton development and Yavkinsky Reservoir in terms of such zoobenthos can be explained by the greater average depth of Katerynivsky Reservoir. The phytoplankton biomass of reservoirs is generally favorable for the existence of sestonophage fish, but insufficient for the formation of maximum fish production. The presence of residual biomass of food organisms focuses on the introduction of efficient consumers in order to improve water quality.