Abstract:
Вивчено особливості формування молодняку та м’ясна продуктивність ягнят асканійської тонкорунної породи різних варіантів поєднання батьківських ліній 1444, 5 та 7.1. За період вирощування під вівцематками, на підсисі, жива маса ярок була одноманітною, що свідчить про добру природній рівень біологічної адаптації дослідних генотипів до природно-кліматичних та господарських умов. Середня жива маса ярок при народженні за внутрішньо та між лінійного підбору батьківських форм становить 3,3кг, при відлучення 27,5кг, у 15-ти 44,0кг та вище. Яркі отримані від гомогеного підбору лінії 1444 достовірно переважають ровесниць на 0,8 та 3,9 кг (Р<0,001) у віці 10 та 15-ти місяців, відповідно. При гетерогеному підборі від поєднання ліній 1444 та 5, ярки мали живу масу 39,3 кг. Баранці від гомогенного підбору лінії 14444 при народженні на 0,2 за показник ровесників лінії 7.1. У 10 місяців молодняк лінії 5 має найвищу живу масу – 61,4кг. При між лінійному підборі під час народження різниця у живій масі ягнят коливається в межах від 3,0 до 3,4кг. Найменшою живою масою характеризується поєднання 1444 х 7.1. На час відлучення, (4,0 місяці) найменші за вагою тварини отримані упри поєднанні ліній 7.1 та 1444. Найкращі за живою масою є варіанти 5х1444 та 1444х7.1. При між лінійному підборі найбільшу живу масу мали яркі та баранці отримані від поєднання ліній 1444х5 – 2,0 та 1,8кг. Найвищою живою масою характеризувалися вівці лінії 1444 – ярки 48,6, баранці 68,5кг, а найменшою – лінії 7.1: ярки 44,7кг. . Найменші за масою туші було отримано від тварин лінії 7.1. Різниця із тушами лінії 1444 сягає до 5,0кг, та є достовірною (Р<0,05). Середня маса отриманих туш становить 22,5кг, в отриманого внутрішнього жиру 1,4кг. Забійний вихід за дослідними лініями сягає 49,2%, коливання між лініями сягає 6,4%. Забійна маса найвища у лінії 1444, та перевищує середнє значення на 9,1% (2,2кг),найменша за лінією 7.1 – 2,8кг (Р<0,05).
