Вплив регулятора росту та строку заміни живильного середовища на індукцію бульбоутворення картоплі в умовах in vitro

Abstract

Галузь насінництва картоплі (Solanum tuberosum L.) основана на використанні комплексу генетичних, агротехнічних, фітопатологічних знань, методів лабораторних досліджень під час вирощування вихідного матеріалу. На півдні України насінництво даної культури базується на оздоровленій основі. У зв’язку з вегетативним розмноженням картоплі на неї впливають ґрунтові, кліматичні, фітосанітарні фактори, які можуть значно знижувати продуктивність насіннєвих бульб. Особливої шкоди завдають виробництву вірусні, бактеріальні та грибні хвороби, а жорсткі погодні умови степової зони (високі температури повітря і ґрунту, низька вологість, часті суховії) лише пришвидшують процес виродження, тому сортооновлення в регіоні рекомендовано проводити через кожні 1–2 роки [2–4]. Отже, оздоровлення, захист та підтримання у здоровому стані насіннєвого матеріалу картоплі від вищезазначених негативних факторів впливу – складова частина насінництва цієї культури.