У статті досліджуються потенційні можливості України щодо виробництва високоякісного зерна рису для внутрішніх потреб з урахуванням нарощення експортного потенціалу. Проаналізовано особливості розвитку галузі рисівництва з позиції задоволення попиту внутрішнього ринку з урахуванням зовнішньоекономічних відносин щодо експорту-імпорту рису.
