Trends in global tomato production and priorities for the recovery of the domestic industry under conditions of global instability

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану та глобальних тенденцій розвитку виробництва томатів як однієї із основних овочевих культур світового аграр¬ного сектору. Обґрунтовано значення галузі у забезпеченні продовольчої безпеки, а також розглянуто основні напрями її інтенсифікації в умовах кліматичних змін, технологічного прогресу та зростання конкуренції на світовому ринку. Особливу увагу приділено дослі-дженню динаміки посівних площ, обсягів виробництва та рівня врожайності томатів у світі за період 2000–2024 рр., що дозволило виявити стійкі тенденції до зростання гло¬бального виробництва та концентрації його у провідних країнах. Встановлено, що домінуючі позиції у світовому виробництві томатів займають кра¬їни Азії, насамперед Китай та Індія, які забезпечують основну частку валового збору культури. Водночас у країнах Африки спостерігається найбільш динамічне збільшення площ вирощування, а в Європі та Америці відмічається стабілізація або скорочення площ посівів на фоні підвищення рівня інтенсифікації виробництва. Проаналізовано регіональні особливості формування врожайності, де найвищі показники досягаються у країнах із розвиненими технологіями захищеного ґрунту та високим рівнем ресурсного забезпечення. Окремо розглянуто сучасний стан галузі виробництва томатів в Україні. Виявлено тенденцію до суттєвого скорочення посівних площ та дестабілізацію виробничих циклів, зумовлених впливом воєнних дій, руйнуванням інфраструктури та порушенням техноло¬гічних процесів. Водночас встановлено позитивну динаміку врожайності у довгостроко¬вому періоді, що свідчить про наявність потенціалу для подальшого розвитку галузі за умови впровадження сучасних агротехнологій. Обґрунтовано, що підвищення ефективності виробництва томатів в Україні потре¬бує адаптації світового досвіду, зокрема впровадження інноваційних технологій вирощу-вання, розвитку тепличного господарства, оптимізації агротехнічних заходів та підви¬щення рівня ресурсного забезпечення. Отримані результати можуть бути використані для формування стратегічних напрямів розвитку овочівництва та підвищення конкурен-тоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку.