Abstract:
Процес удосконалення фахових компетентностей не обмежується засвоєнням передбачених освітньою програмою дисциплін, а його зміст не вичерпується переліком базової й рекомендованої літератури з відповідної теми. У часи стрімкого розвитку технологій і алгоритмізації навчальної діяльності особливо важливим є акцент на гуманітаризації вищої освіти, що дозволить запобігти витісненню людини та її внутрішнього світу на периферію цивілізаційного поступу. Донесення до здобувачів ідеї про значущість читання художньої літератури є критично важливим не лише з огляду на розвиток так званих «м’яких навичок» і мовленнєвих умінь, що є вирішальними для досягнення успіху чи не в кожній професійній сфері. Художні тексти є величезною базою матриць, моделей, схем і сценаріїв, ознайомлення з якими є запорукою вдосконалення фахових компетентностей. Здатність розпізнавати в реальності парадигми взаємодії літературних персонажів може забезпечити інсайт для розуміння складних життєвих ситуацій, створити сприятливі умови для розв’язання професійних задач, надати підказки для інтерпретації вчинків людей на підставі засвоєних художніх сюжетів. Таким чином, твори художньої літератури можуть бути використані як кейси для опрацювання певних тем на різних дисциплінах, слугувати матеріалом для завдань самостійної роботи й, безперечно, супроводжувати фахівця в його професійному житті для безперервного вдосконалення фахових компетентностей. У контексті спеціальностей «Право» й «Публічне управління та адміністрування» прикладом корисних кейсів можуть стати, зокрема, романи «Веди свій плуг понад кістками мертвих» О. Токарчук, «Читець» Б. Шлінка та «Перехресні стежки» І. Франка, які можна розглянути зі здобувачами як у ході опанування дисциплін, так і під час виховної роботи, наприклад, в організації читацького клубу. Аналізу проблематики цих літературних творів, що корелює з розвитком професійних компетентностей вищезгаданих спеціальностей, присвячено розділ монографії
