Abstract:
У статті представлено результати досліджень щодо впливу строків сівби та норм висіву схожого насіння на гектар на продуктивність і якісні показники соняшника в умовах півдня України.
Мета роботи – визначення оптимальних строків сівби та норми висіву схожого насіння при вирощуванні соняшнику для умов півдня України, за яких досягається раціональне використання сонячної радіації та елементів живлення, що сприяє підвищенню урожайності та поліпшенню якості насіння. У ході експерименту використовувався польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи з використанням загальновизнаних методик і методичних рекомендацій.
Результати. У дослідах застосовано ранньостиглий гібрид «Карлос 105», який висівався в різні строки з нормами висіву 30, 40 та 50 тис. схожих насінин на гектар. Найвищу врожайність соняшника забезпечували варіанти з рекомендованими строками сівби за температури ґрунту 10-12°C у поєднанні з нормою висіву 40 тис. схожих насінин на 1 га. У таких умовах рослини мали добру озерненість кошиків, а також високу масу (1000 насінин) і вміст олії. При ранніх строках сівби (6-8°C) спостерігалося уповільнення початкового росту та ризик ураження сходів весняними
приморозками, а при пізніх (14-16°C) – скорочення вегетаційного періоду та зменшення продуктивності.
Фенологічні спостереження показали, що строки настання фаз розвитку змінювалися залежно від строку сівби: рання сівба подовжувала вегетаційний період, а пізня – його скорочувала. Окрім того, встановлено суттєвий вплив погодних умов кожного року на ефективність реалізації потенціалу врожайності.
Висновки. Дослідження впливу строків сівби та норм висіву на біометричні показники та врожайність соняшника виявили, що рекомендовані строки сівби за температури ґрунту 10-12°С на глибині 10 см та норма висіву 40 тис. схожих насінин на гектар забезпечують кращі показники росту та розвитку рослин, а отже, і вищу врожайність. Відхилення від цих оптимальних параметрів як у ранні, так і в пізні строки сівби, а також при збільшенні або зменшенні норми висіву призводило до зниження біометричних показників і потенційної врожайності.
