00 DSpace/Manakin Repository

Вплив заходів регулювання шкідливих організмів на фітосанітарний стан агроценозу кукурудзи

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Мечет, А.О.
dc.contributor.author Дудченко, В.В.
dc.date.accessioned 2025-06-15T14:51:24Z
dc.date.available 2025-06-15T14:51:24Z
dc.date.issued 2025-05-13
dc.identifier.citation Мечет А.О., Дудченко В.В. Вплив заходів регулювання шкідливих організмів на фітосанітарний стан агроценозу кукурудзи: матер. ІV Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти, присвяченій 127-річчю НУБіП України (13 травня 2025 року, м. Київ). К:НУБіП України. 2025. С. 105–107. ru
dc.identifier.uri http://hdl.handle.net/123456789/10988
dc.description.abstract Дослідження проводили в 2024 р. в господарстві «Алоей» Новоукраїнського району Кіровоградської області. Польовий дослід закладено за трифакторною схемою: фактор А – гібрид кукурудзи (Мітинг, Вархол, Блекрок); фактор B – захід основного обробітку ґрунту (оранка на 30-32 см, чизельне глибоке рихлення на 30-32 см, дискування на 22-25 см); фактор C – схема застосування гербіцидів (а – допосівне внесення ґрунтового гербіциду Фортендо КС, 4,0 л/га; b – післясходове внесення гербіциду Мезотрекс Ультра МД, 2,0 л/га у фазі 4-5 листків кукурудзи; а+b – комбіноване внесення вище зазначених препаратів). В цілому рівень ураження рослин основними хворобами був близьким у різних гібридів (фактор А), дещо менше у гібриду Мітинг. Натомість фактор В (обробіток ґрунту) впливав на розвиток окремих хвороб, зокрема гнилей. За оранки відмічено найменше поширення білої гнилі: у гібрида Мітинг 8,3%, тоді як у гібридів Вархол та Блекрок 11,6% та 10,4% відповідно. Обробіток ґрунту суттєво вплинув на кількість основних видів шкідників. Їх найменша чисельність спостерігалася у варіанті з оранкою: дротяники 3,5-4,0 екз./м², несправжні дротяники – 1,5-2,0 екз./м², личинки метелика стеблового – 1,5-1,8 екз./рослину, совки озимої – 2,0-2,5 екз./м². Відмінностей у чисельності фітофагів між досліджуваними гібридами не виявлено. Забур’яненість значно залежала як від основного обробітку ґрунту, так і від гербіцидного захисту. Найкращий контроль сегетальної рослинності забезпечило комбіноване застосування гербіцидів (допосівного та післясходового). Технічна ефективність гербіцидного захисту за комбінованої схеми становила 96-98% для всіх варіантів обробітку. ru
dc.language.iso other ru
dc.publisher Київ: НУБіП України ru
dc.subject кукурудза ru
dc.subject хвороби ru
dc.subject фітофаги ru
dc.subject бур'яни ru
dc.subject гібриди ru
dc.subject обробіток ґрунту ru
dc.subject гербіциди ru
dc.subject технічна ефективність ru
dc.title Вплив заходів регулювання шкідливих організмів на фітосанітарний стан агроценозу кукурудзи ru
dc.type Thesis ru


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу