Вплив заходів регулювання шкідливих організмів на фітосанітарний стан агроценозу кукурудзи

Abstract

Дослідження проводили в 2024 р. в господарстві «Алоей» Новоукраїнського району Кіровоградської області. Польовий дослід закладено за трифакторною схемою: фактор А – гібрид кукурудзи (Мітинг, Вархол, Блекрок); фактор B – захід основного обробітку ґрунту (оранка на 30-32 см, чизельне глибоке рихлення на 30-32 см, дискування на 22-25 см); фактор C – схема застосування гербіцидів (а – допосівне внесення ґрунтового гербіциду Фортендо КС, 4,0 л/га; b – післясходове внесення гербіциду Мезотрекс Ультра МД, 2,0 л/га у фазі 4-5 листків кукурудзи; а+b – комбіноване внесення вище зазначених препаратів). В цілому рівень ураження рослин основними хворобами був близьким у різних гібридів (фактор А), дещо менше у гібриду Мітинг. Натомість фактор В (обробіток ґрунту) впливав на розвиток окремих хвороб, зокрема гнилей. За оранки відмічено найменше поширення білої гнилі: у гібрида Мітинг 8,3%, тоді як у гібридів Вархол та Блекрок 11,6% та 10,4% відповідно. Обробіток ґрунту суттєво вплинув на кількість основних видів шкідників. Їх найменша чисельність спостерігалася у варіанті з оранкою: дротяники 3,5-4,0 екз./м², несправжні дротяники – 1,5-2,0 екз./м², личинки метелика стеблового – 1,5-1,8 екз./рослину, совки озимої – 2,0-2,5 екз./м². Відмінностей у чисельності фітофагів між досліджуваними гібридами не виявлено. Забур’яненість значно залежала як від основного обробітку ґрунту, так і від гербіцидного захисту. Найкращий контроль сегетальної рослинності забезпечило комбіноване застосування гербіцидів (допосівного та післясходового). Технічна ефективність гербіцидного захисту за комбінованої схеми становила 96-98% для всіх варіантів обробітку.