Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Марковська, О.Є. | |
dc.contributor.author | Дудченко, В.В. | |
dc.contributor.author | Кривуцький, Р.М. | |
dc.date.accessioned | 2025-06-15T10:18:47Z | |
dc.date.available | 2025-06-15T10:18:47Z | |
dc.date.issued | 2025 | |
dc.identifier.citation | Марковська О.Є., Дудченко В.В., Кривуцький Р.М. Фітосанітарний стан агроценозу гороху залежно від хімічної та біологічної системи захисту в умовах півдня України. Таврійський науковий вісник. 2025. № 142. Частина 1. С. 173–182. DOI https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.22 | ru |
dc.identifier.uri | http://hdl.handle.net/123456789/10981 | |
dc.description.abstract | У статті представлено результати дослідження фітосанітарного стану агроценозу гороху сортів Оплот та Царевич, впливу біологічних і хімічних пестицидів на чисельність шкідників сходів, генеративних органів й поширення фузаріозних кореневих гнилей та епі фітних збудників хвороб. За результатами моніторингу встановлено, що основними фітофагами у посівах гороху є багатоїдні види – Agriotes sputator L., Opatrum sabulosum L. та спеціалізовані представ ники ентомофауни: Sitona lineatus L., Acyrthosiphon pisum Harr., Laspeyresia nigricana F., Etiella zinckenella Tr., Bruchus pisorum L. Серед збудників хвороб найбільш поширеними були гриби з роду Fusarium sp., а також Ascochyta pisi Libert., Erysiphe trifolii Grev. f. pisi Dietrich., Uromyces pisi Schroet. й збудник сірої гнилі Botryotiana fuckeliana Whetzel. Дослідженням впливу біологічного інсектициду Metawhite (10,0 л/га) та хімічного протруйника Матадор ТН (1,0 л/т) на чисельність ґрунтових фітофагів і шкідників схо дів встановлено, що за їх використання чисельність личинок та імаго знижувалася на 78,9, 57,1, 66,7 та 84,2, 85,7, 82,1% порівняно з контролем. Аналізом ефективності про труйників та інокулянтів проти збудників кореневих гнилей визначено високу фунгіцидну активність препаратів Максим XL (1,0 л/т), МікоХелп (2,5 л/т), за використання яких поширення Fusarium sp. не перевищувало 3,1–5,9%. Застосування інокулянтів ФІТОБАКТ (2,0 л/т), Біоінокулянт BTU-WP (3,0 кг/т), UNDERHIZ SC (3,0 л/т) та Різолін (3,0 л/т) + Біопротектор Різосейв (1,0 л/т) одночасно з біофунгіцидом МікоХелп (2,5 л/т) також сприяло підвищенню показника польової схожості насіння до 78,4–82,1%. Використання інсекто-акарициду Біммер (1,0 л/га) та біологічного інсектициду АКТОВЕРМ (5,0 л/га) у фазі бутонізації сприяло зниженню заселеності рослин гороху Acyrthosiphon pisum Harr. на 90,6; 78,4%; Laspeyresia nigricana F. – на 80,0; 69,7%; Etiella zinckenella Tr. – на 76,0; 72,0%; Bruchus pisorum L. – на 81,8; 65,6% відповідно. Засто сування хімічного й біологічного фунгіцидів Дезарал Екстра (1,0 л/га) та ФІТОХЕЛП (0,8 л/га) суттєво знижувало розвиток Ascochyta pisi Libert., Erysiphe trifolii Grev. f. pisi Dietrich., Uromyces pisi Schroet, який за використання цих препаратів у фазі бутонізації становив 5,5; 7,6; 4,0; та 4,5; 3,5; 5,3% відповідно. | ru |
dc.publisher | Таврійський науковий вісник | ru |
dc.relation.ispartofseries | №142. Частина 1; | |
dc.subject | горох | ru |
dc.subject | шкідники | ru |
dc.subject | фітопатогени | ru |
dc.subject | інокулянти | ru |
dc.subject | біофунгіциди | ru |
dc.subject | біоінсектициди | ru |
dc.subject | польова схожість | ru |
dc.title | Фітосанітарний стан агроценозу гороху залежно від хімічної та біологічної системи захисту в умовах півдня України | ru |
dc.type | Article | ru |