Abstract:
У статті представлені результати дослідження впливу заходів основного обробітку
ґрунту та різних схем застосування гербіцидів на забур’яненість посівів за вирощування
сучасних сортів сої Феєрія, Златопільська, Камея в умовах Північного Степу України.
Сегетальна рослинність за значної її кількості може стати суттєвим фактором зни
ження урожайності сільськогосподарських культур з низькими початковими темпами
росту та слабкою конкурентоздатністю проти важко контрольованих видів бур’я
нів, таких як лобода біла та ін. Основою інтегрованих систем управління чисельністю
небажаної рослинності є поєднання агротехнічних практик вирощування та різних схем
застосування гербіцидів. В умовах глобальних змін клімату, які призводять до формування
тривалих посушливих або, навпаки, перезволожених періодів під час вегетації культури,
покладатися лише на досходове чи післясходове застосування ґрунтових гербіцидів озна
чає розуміння значних ризиків зниження їх ефективності через невідповідність ґрунтових
умов вимогам до їх застосування.
За результатами нашого дослідження встановлено, що використання оранки сприяло
зниженню загальної кількості бур’янів в агроценозі сої, де вона до кінця вегетації рослин
у варіанті без застосування гербіцидів становила 97–105 шт./м2, у той час як за вико
ристання чизельного й дискового обробітку кількість бур’янів була істотно вищою та
становила 172–180 і 135–140 шт./м2 відповідно.
За умов посушливого початкового періоду вегетації, які негативно впливали на ефек
тивність ґрунтових гербіцидів, найвищу ефективність проти сегетальних рослин у посі
вах сортів сої мала схема, яка передбачала допосівне, післяпосівне та два післясходових
застосування гербіцидів: Гліфовіт Екстра РК, 3,0 л/га, Варяг КС, 4,0 л/га, Селеніт Макс
0,6 л/га та Базагран, 2,0 л/га + Командир, 0,2 л/га, де технічна ефективність гербіци
дів за оранки становила 98,0–99,0%, за чизельного й дискового обробітку – 95,0–95,9 та
95,7–97,0% відповідно.
