Вплив попередників та заходів основного обробітку ґрунту на розвиток склеротиніозу в агроценозі соняшнику в умовах Лісостепу України

Abstract

У статті представлені результати дослідження впливу попередників та заходів основного обробітку ґрунту на поширення та розвиток білої гнилі в агроценозі соняш нику в умовах Лісостепу України. Висока економічна ефективність вирощування соняш нику спричинила необґрунтоване збільшення його посівних площ, що в свою чергу ство рило сприятливі умови для зростання поширеності та шкодочинності низки специфічних видів та збудників хвороб, які уражують широке коло рослин. Останнім часом проблема склеротиніозу набула загрозливих масштабів у короткоротаційних сівозмінах, основу яких складають такі культури як соняшник, соя й кукурудза. Всі вище перелічені культури в тій чи іншій мірі уражуються збудником білої гнилі, порушуючи один із основних прин ципів сівозміни, коли кожна попередня культура повинна створювати сприятливі фітоса нітарні умови для наступної. Поширення білої гнилі у посівах соняшнику в умовах 2024 р. по попереднику соя за вико ристання різних заходів основного обробітку ґрунту було найвищим та становило в фазу масового цвітіння рослин у варіанті з оранкою за базальним типом ураження – 27,9%, за карпогенним типом ураження у цю ж фазу – 44,3%. Використання дискового обробітку після сої не призводило до зменшення чи підвищення показників поширення хвороби як за базального, так і карпогенного типів ураження рослин, де воно становило 25,1 та 42,7% відповідно. Сівба соняшника в попередньо необроблений ґрунт (no-till) після сої призво дила до незначного зростання показника поширеності хвороби за базального типу ура ження – 28,7% та 50,2% – за карпогенного. Сівба соняшнику після кукурудзи за різних заходів основного обробітку ґрунту суттєво не впливала на показник поширення білої гнилі, де він склав залежно від варіантів за базального типу ураження 27,9, 25,1, 28,7% та за карпогенного – 36,5, 38,4, 37,2%. Найбільш позитивним, з точки зору зменшення поширення та розвитку склеротиніозу, було вирощування соняшнику після пшениці озимої за no-till технології, де показник поши реності хвороби становив за базального типу ураження 8,5%, за карпогенного – 22,6%. Розвиток білої гнилі на рослинах соняшнику у фазу масового цвітіння становив за базаль ного й карпогенного типів ураження 4,5; 12,7% відповідно.