Abstract:
У статті наведено результати експериментальних досліджень впливу різних способів і глибини основного обробітку та доз азотних добрив на поживний режим і забур’яненість посівів сорго зернового.
Мета досліджень – науково обґрунтувати та удосконалити існуючі технологічні прийоми підвищення врожайності рослин сорго зернового з урахуванням морфобіологічних особливостей рослин, їх реакції на застосування мінеральних добрив за різних способів і глибини основного обробітку грунту. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи із використанням загальновизнаних методик і методичних рекомендацій.
Результати. Найбільша кількість нітратів, рухомих сполук фосфору та обмінного калію в шарі ґрунту 0-40 см під посівами сорго зернового за роки досліджень містилася на фоні дози азотних добрив N60 за оранки на 28-30 см. Найменший вміст рухомих форм сполук фосфору в середньому за 3 роки формувався у варіанті дискового розпушування на 8-10 см. Забезпеченість шару ґрунту 0-40 см обмінним калієм в середньому за 3 роки експериментальних досліджень в посівах сорго зернового характеризувалась середнім рівнем. У використанні доступного калію за весь вегетаційний період рослинами сорго зернового, залежно від факторів досліду, значної різниці не виявлено. За дози N30 кількість бур’янів зросла порівняно з неудобреним фоном в 1,4 та 2,2 рази залежно від варіанту основного обробітку ґрунту, за дози N60 – в 1,3 та 2,1 рази. Урожайність сорго зернового за оранки на глибину 28-30 см з внесенням азотних добрив дозою N60 склала в середньому за роки досліджень – 5,44 т/га. За чизельного обробітку на таку саму глибину отримано 3,89, а за дискового обробітку – 2,54 т/га врожаю
Висновки. При вирощуванні сорго зернового в умовах Південного Степу України доцільно застосовувати оранку на глибину 28-30 см на фоні внесення азотних добрив дозою N60, що створює сприятливий поживний режим і формує урожайність зерна на рівні 5,44 т/га
