ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Abstract

У сучасних умовах стрімкої цифровізації українського суспільства постає на- гальна необхідність адекватного цивільно-правового регулювання цифрового середовища.

Інтернет-простір, електронна комерція, цифрові платформи, соціальні мережі, віртуальні ак- тиви, штучний інтелект – це нові феномени, які формують принципово нові правовідносини,

що не завжди можуть бути врегульовані класичними цивільно-правовими інструментами. Перед традиційними категоріями цивільного права (власність, зобов’язання, договір, шкода) постають виклики, які потребують їхнього переосмислення в умовах цифрової реальності.

Виникає потреба у створенні збалансованої моделі правового регулювання, яка б забезпечу- вала захист прав учасників цифрових правовідносин, сприяла інноваціям та забезпечувала

технологічну нейтральність.

Метою статті є здійснення цілісного аналізу сучасного стану цивільно-правового регулю- вання цифрового середовища в Україні, визначення його особливостей, проблем і перспектив

у контексті правової інтеграції з Європейським Союзом, а також формулювання практичних

рекомендацій щодо подальшого вдосконалення законодавства з урахуванням кращих євро- пейських і американських практик.

У процесі дослідження авторка використала методи порівняльного правознавства, си- стемного аналізу, логічної інтерпретації норм чинного законодавства, а також аналіз судової

практики. Новизною дослідження є комплексне бачення цифрового середовища як об’єкта

цивільно-правового регулювання з урахуванням новітніх законодавчих змін, зокрема ухва- лення законів України “Про цифровий контент та цифрові послуги”, “Про електронну ко- мерцію”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про віртуальні

активи”. Основними результатами дослідження стали: 1) окреслення еволюції цивільно-правових підходів до регулювання цифрових правовідносин в Україні; 2) аналіз нормативно-правових актів, що визначають статус цифрових речей, електронних договорів, електронного підпису,

обробки персональних даних; 3) узагальнення судової практики щодо допустимості елек- тронних доказів, відповідальності за онлайн-порушення, захисту прав споживачів у цифро- вому середовищі; 4) порівняння українських норм із законодавством ЄС (GDPR, eIDAS, DSA)

і США (E-SIGN, UETA, CCPA) з метою виявлення спільного й відмінного. У висновках констатовано, що Україна перебуває на етапі активної гармонізації свого

цивільного законодавства з європейськими стандартами, однак залишаються невирішени- Алла Дворніченко

кандидатка юридичних наук, старша викладачка кафедри публічного управління, права та гуманітарних наук Херсонського державного аграрно-економічного університету (Кропивницький, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0009-0004-3576-7129 shevcheko.alla@gmail.com

www.pravoua.com.ua

Алла Дворніченко

ми питання щодо захисту персональних даних, цивільної відповідальності у випадках за- стосування штучного інтелекту, правового статусу цифрових платформ. Запропоновано

шляхи вдосконалення: ухвалення GDPR-подібного закону про персональні дані; розробка чітких норм щодо відповідальності за шкоду, завдану внаслідок кіберінцидентів; розвиток механізмів цифрової ідентифікації та довірчих послуг; підвищення цифрової обізнаності суддів. Стаття становить інтерес для науковців, правників, законодавців і всіх, хто працює у

сфері правового забезпечення цифрової трансформації суспільства, оскільки узагальнює те- оретичні підходи, аналізує практику правозастосування та пропонує конкретні правові ме- ханізми адаптації цивільного права до цифрової епохи.