Abstract:
Екоархітектура – це інноваційний підхід до проєктування будівель та міських просторів, який орієнтований на гармонізацію людської діяльності з довкіллям. У сучасних містах, де високий рівень урбанізації супроводжується забрудненням повітря, знищенням зелених зон та енергетичною неефективністю, екоархітектура стає ключовим інструментом для створення сталих екологічних умов. Головна мета екоархітектури полягає у впровадженні енергозберігаючих технологій, зменшенні впливу будівель на природу та створенні комфортного середовища для мешканців. Інтеграція таких елементів, як зелені дахи, вертикальні сади, сонячні панелі, системи збору дощової води та повторного використання ресурсів, сприяє зниженню теплового ефекту міст, очищенню повітря та раціональному використанню природних ресурсів. Результатом використання екоархітектури стає не лише покращення екологічної ситуації, але й зростання якості життя городян. Це проявляється у створенні природних зон відпочинку, зниженні рівня шуму, регулюванні мікроклімату та естетичному озелененні міських просторів. У статті розглянуто концепцію екоархітектури як сучасного підходу до проєктування будівель та міських просторів, спрямованого на покращення еко- логічної ситуації в умовах урбанізації післявоєнної України. Проаналізовано основні елементи екоархітектури, зокрема впровадження зелених дахів, вертикальних садів, систем енергозбереження, збору та переробки і використання дощових вод. Обґрунтовано доцільність використання екоархітектурних рішень у містах з метою зменшення впливу людської діяльності на навколишнє середовище, зниження теплового ефекту міст, очищення повітря та підвищення енергоефективності будівель. Акцентовано увагу на екологічних, економічних і соціальних перевагах інтеграції екоархітектури, таких як створення комфортного мікроклімату, підвищення естетичної привабливості міських просторів, зниження енергоспоживання та покращення якості життя городян.
