Виробництво гречки: стан, виклики та перспективи

Abstract

Світові площі посівів гречки значно коливаються за роками вирощування. З 2002 р. відбулося їх суттєве скорочення. Вирощують гречку в усіх регіонах світу, за винятком країн Океанії. Найбільші площі посівів зосереджені в Європі – 56,1% від світового показника у середньому за 2000–2023 рр. Друге місце займає Азія з часткою 37,8%. У країнах Америки та Африки площі посівів, які відводяться під гречку, є незначними. 82,2% посівних площ під гречкою зосереджені лише в трьох країнах світу – РФ, Китаї та Україні. На ці ж країни припадають і найбільші валові збори цієї культури. Спостерігається чітка закономірність щодо поступового зростання обсягів виробництва гречки в усіх регіонах світу, за винятком Азії, де за період 2011–2020 рр. відбулося їх скорочення, що також позначилося і на світових показниках. Зменшення обсягів виробництва гречки у 2011–2020 рр., порівняно з 2000–2010 рр., відбулося в Україні та Китаї. В РФ валові збори культури зросли, але за рахунок збільшення площ посівів. За врожайністю гречки РФ поступається як Україні, так і Китаю. За усередненими даними 2000–2023 рр., урожайність гречки в РФ становила 0,88 т/га, у Китаї – 0,93 т/га, а в Україні – 0,96 т/га. Починаючи з 2010 р., Україна завжди випереджала РФ за рівнем урожайності, окрім несприятливого за погодними умовами 2017 р. Максимальну врожайність куль- тури в Україні було отримано у 2023 р. – 1,42 т/га. Незважаючи на незначні площі посівів, найвищу продуктивність гречки стабільно, з року в рік, демонструють країни Америки. Це свідчить про великий потенціал України для подальшого розвитку виробництва гречки та підкреслює необхідність постійного вдосконалення агротехнологій вирощування цієї круп’яної культури.