Abstract:
Тема апітуризму в Україні набуває особливої актуальності в умовах
післявоєнного відновлення та розвитку економіки, зокрема в постраждалих регіонах.
Апітуризм, або медовий туризм, є перспективним напрямом, який поєднує екологічно чисте бджільництво, традиційні ремесла та туристичну діяльність, сприяючи відновленню місцевих економік через розвиток сільського туризму та сталих бізнес-моделей.
У статті аналізується потенціал медового туризму у відновленні постраждалих
територій, теоретичні основи апітуризму як складової оздоровчого туризму. Визначено
важливість інтеграції апітуризму у загальну туристичну стратегію країни, підкреслюючи
роль бджільництва не лише як сільськогосподарської діяльності, а й як культурно-
екологічної цінності. Особлива увага приділяється практичним аспектам впровадження
апітуризму у післявоєнний період: створенню медових маршрутів, розвитку
інфраструктури, партнерствам з місцевими громадами та підприємствами, а також
розвитку цифрових платформ для просування цього напрямку. Розглядаються можливості для розвитку освітніх програм, підвищення кваліфікації пасічників і організацію медових фестивалів, що можуть стати важливими подіями для залучення туристів.
